В художньому кіно режисер – це Бог, а в документальному Бог – режисер. Ці слова Альфреда Хічкока якнайкраще відображають сутність документального кіно, достовірність і «ненаграність» якого творить нове мистецтво, покликане стати не звичайною розвагою, а донести філософський «меседж», той, який робить людей кращими.

Мешканка Москви намагається через суд повернути у приватну власність будинок, який у 60-х роках минулого століття належав її батькам. Зараз тут розташований Музей історії медицини Галичини імені Мар’яна Пачнишина.

Вчора у Музеї ідей відкрили виставку сучасного хорватського мистецтва “Біла Хорватія”. Дана виставка стала складовою проекту з ідентичною назвою, який у 2012 році започаткували митці з м. Загреба.

Відомий французький кінорежисер Жан-Люк Годар якось сказав: «Фотографія – це правда. А кіно – це правда 24 кадри в секунду». І з ним тяжко не погодитись. Особливо, коли мова йде про документальне кіно. Його у Львові найближчими днями презентує 10 Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно з прав людини «Docudays UA».