БЛОГИ

Як тільки 9 грудня у Львові пролунав заклик до бойкоту товарів та торгових марок, що належать діячам Партії регіонів, як тільки перші наліпки з написом «Обережно! Власник-регіонал!» прикрасили вітрини «OKСІ банку» (власник Олег Баляш) та крамниць «Родинна ковбаска» (власник Олег Баран), а пікет постояв біля гіпермаркету «Епіцентр» (власники – київське сімейство Герег), здійнялася ціла інформаційна контркомпанія.

Розбиті шибки, перекриття дороги, використання піротехніки в натовпі та написи на сіті-лайтах: «Я не піду з майдану до відставки Януковича» - це не повний перелік «страшних» злочинів вчинених під час мітингів на підтримку Євромайдану. Загалом за фактами правопорушень, які були виявлені під час проведення масових заходів на території області на підтримку євроінтеграції правоохоронці Львівщини розпочали вісім (!) кримінальних проваджень.

Початок акцій протесту у Львові проти зміни зовнішньополітичного курсу України з Брюсселю на Москву збігся з відродженням дещо призабутих від 2004 року методів протидії їм, а саме провокацій. Зрештою, генерал Сало повернувся, повернулися і старі, відпрацьовані методи. Особисто Сало, як завжди, відхрещується навіть від будь-яких крамольних (з точки зору громадськості) намірів, не те що дій. В перший ж день він заявив, що вважає - львів'яни не повинні проводити акції протесту.

Збірній Україні з футболу таки вдалося зробити те, про що мріяли ліричні герої вірша Наталі Білоцерківець «Ми помрем не в Парижі». Про роботу судді Даміра Скоміни ми вже писали у попередньому матеріалі. Тепер пропоную зосередитися на грі нашої збірної.

Збірна України програли збірній Франції плей-офф з рахунком 3:0 і пролетіла, як фанера над Парижем повз Чемпіонат світу в Бразилії. Але чи «спортивна перемога» була у збірної Галлів?

Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА виступив із малопомітною, проте дуже цікавою заявою. Є на Львівщині найбільший забруднювач атмосферного повітря - ВП «Добротвірська ТЕС» (ПАТ «ДТЕК «Західенерго»).

Львівський УДАР, на жаль, не часто тішить львівську публіку чимось, вартим уваги. Проте остання неділя місцевим репрезентантам Віталія Кличка, безумовно, вдалася. Цієї неділі у Львові на площі перед пам'ятником Тарасові Шевченку відбулося масштабне дійство, яке, на думку організаторів, повинно було осоромити всіх противників (або ж просто недбалих) євроінтеграції України, та задекларувати її всенародну підтримку. А саме – віче!

Як відомо, 12 листопада Львівська обласна рада має розглядати питання про недовіру голові Львівської ОДА, генерал-майорові міліції Олегові Салу. Одночасно набирає обертів громадський рух «Очистимо Львівщину від Сала!» – у соцмережах з’явилися відповідні сторінки, до яких долучаються прихильники, у місті розповсюджують листівки із зображенням одіозного губернатора і написом «Чому українці у Львові давно не люблять сала».

Якщо не заглиблюватися в цю історію, інформаційне повідомлення стосовно неї могло б обмежитися стислим викладом: «стурбовані правами тварин громадяни сигналізували – міліція відреагувала; тварини (птахи) врятовані – зловмисників очікує справедливе покарання, крапка». Але насправді все набагато складніше і цікавіше. Якщо придивитися і поставити певні запитання. Навіть без найменшої надії почути на них відповіді.

Багатомільйонна аудиторія спостерігала за матчем національної збірної України з футболу і очікувала таки перемоги. Але тренерський штаб збірної був зовсім на іншій хвилі, ніж уся футбольна Україна. Чому так сталося?