Нещодавно у Харкові з’явилася мережа закусочних з назвою “Сыто-пьяно”. Крім того, в самому центрі міста ледь не кожні 10 хвилин у рекламний гучномовець пропонується споживати дешевий кальян. Але вживання алкоголю чи інгаляція кальяну є шкідливими для здоров’я. Мало того, ці реклами грубо порушують законодавство, оскільки в них не вказується про шкідливість спиртного чи кальяну.

Хто такий Владімір Лєнін, напевно, знають всі. Адже зараз не є секретною інформація, про те, що Лєнін був організатором збройного Жовтневого перевороту восени 1917 р., ініціатором Громадянської війни в Росії та червоного терору, одним із засновників комуністичної партії Росії, ініціатором червоної інтервенції в Україну та знищення Української Народної Республіки. Але незважаючи на це, директор КСП “Харківміськліфт” Анатолій Кандауров має у своєму кабінеті фігурку Лєніна.

Підрахувати всіх безпритульних не так уже й легко, оскільки багато з них не мають жодних документів, а також часто “подорожують” всією територією України. Крім того, статистичні дані про чисельність такої категорії населення добре замовчуються і не є повними. У Харкові ця проблема стоїть особливо гостро. Багато людей мешкає просто на вулиці, дехто спить поряд із безпритульними собаками, аби було не так холодно вночі; хтось займається злочинністю, а хтось просто чекає доки його вб’ють чи в черговий раз заарештують.

Росія готується пустити на свій харчовий ринок сільськогосподарську продукцію з України. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Россільгоспнагляд з 1 липня 2010 року знімає майже п’ятирічні обмеження на ввезення до Росії з України продукції тваринництва, перш за все, м’яса птиці. За даними інформагентства, право на експорт своєї продукції в Російську Федерацію матимуть лише ті українські підприємства, які включені до списку постачальників. «Лише атестовані російською службою підприємства, які виконують наші вимоги, зможуть експортувати як сиру, так і готову продукцію до Росії», — заявив керівник Россільгоспнагляду Сергій Данкверт. За його словами, «останні інспекції, проведені в Україні, показують, що далеко не всі підприємства готові виконувати російські вимоги», бо Україна гармонізує свої правила з європейськими, «а вони відрізняються від російських».