В Україні не існує єдиної політичної нації. Натомість існують дві спільноти, які виробили два різні бачення модерної України. Ці бачення почали формуватися задовго до здобуття незалежності і сягають своїм корінням кінця ХІХ століття.

У столиці останній місяць активно рекламується нова політична партія – "Зелені". Керівник партії - Олександр Прогнімак, доволі відома особа, начальник Державного управління захисту навколишнього природного середовища, депутат Київради від Партії регіонів. А ще відомий шанувальник мистецтва, колекціонер, драматург, одним словом постать непересічна. До професійної діяльності Прогнімака київські екологи вже кілька років висловлюють серйозні претензії.

Підписання президентом України Віктором Януковичем та президентом Росії Дмитром Медведєвим угоди про подовження терміну перебування російського Чорноморського флоту в Севастополі ще на 25 років спричинило сильні емоції в українському суспільстві та серед політиків, і не лише в Україні. Дехто сприймає згадану угоду як знак того, що російську базу з Криму не можна прибрати аж до 2042 року. А офіційні представники Росії вже встигли зробити на тому акцент.

У першому турі президентських виборів ті кандидати, які переконували нас у власній новизні, сумарно здобули понад 20 відсотків голосів. За дуже-дуже умовно «нових» Тігіпка та Яценюка з надією проголосувало без малого 5 млн. громадян. Це свідчить про колосальний суспільний запит на нових лідерів, нові ідеї, нову політику. Проте перевагу в Україні все ж таки поки що зберігають старі політичні сили. А де ж ті кандидати-новатори, що кинули серйозний виклик В.Януковичу та Ю.Тимошенко? Чи не розгубились вони після першої поразки? Чи ще пам’ятають про них виборці?