Безугавні нарікання на відверто антиукраїнський курс політики й звинувачення багатьма (переважно інтернет та друкованими) українськими засобами інформації російських посадовців у нахабному та безцеремонному втручанні у внутрішні справи України провокували до пошуку будь-якої оказії, аби стати безпосереднім свідком відверто недружнього за змістом дійства. Певно, вчувши потаємні молитви та благання, рівно як і не ставлячи навіть під сумнів щирість намірів, Господь дарував нагоду (не розголошуючи, звичайно, власного імені) долучитися до поважної за кількістю делегації, котра потягом вирушала з Києва до Москви для участи в зорганізованому російським МЗС "Конгресі співвітчизників".

"Націоналіст" Ющенко постійно святкував день визволення (?) України від німецько-фашистських окупантів. Святкував в одних лавах з окупантами-большевиками, потужною п'ятою колоною, реваншистами, які ненавидять країну, в якій живуть, і мріють про нове пришестя московського царя. Свято з георгіївськими стрічками на грудях і собачою відданістю "господарям", котрі в перервах між копняками під зад подають обсмоктану кістку з імперського столу. Про таких влучно сказав Тарас: "Раби, подножки, грязь Москви".

1 квітня світова громадськість відзначає день народження Миколи Гоголя, як висловлюються росіяни: «великого русского писателя». Не нам судити великого Гоголя, що він писав російською, хоча був українцем, так склалося історично. Та чи міг би він писати українською і за яких умов?

Нещодавно в столичному залі Палацу Спорту відбулися міжнародні змагання з художньої гімнастики “ Кубок Дерюгіної – Нафтогаз ”. Здавалося б звичайні змагання, які проходять щорічно як підготовка до більш вагомих турнірів з цього виду спорту. Але цього разу були незвичайні змагання, незвичайні, бо в них не брала участі абсолютна чемпіонка світу з художньої гімнастики Ганна Безсонова.