Озираючись на український ефір попередніх тижнів, доводиться констатувати, що візит предстоятеля Російської православної церкви Кирила (Гундяєва) викликав небувалий у колишні часи резонанс. Так-так, саме так — «Російська православна церква». Саме так і називалася РПЦ аж до 1943 р. Це зафіксовано в усіх її офіційних документах. А 1943 р., відновлюючи розгромлену РПЦ, Йосип Сталін запропонував називати її «руською». Після смерті «канібалісімуса» (як дотепно назвав диктатора правозахисник Євген Захаров) вдячний Московський патріарх Олексій І (Симанський) прославив Йосипа Сталіна (Джугашвілі) як «богоданного вождя».

Фактично, виборча кампанія БЮТ на Харківщині триває вже кілька місяців, і її головні події відбувають у Харкові, навколо проблем Харкова та у контексті традиційно складних відносин лідера ВО „Батьківщина” Арсена Авакова з міською владу, яку зараз уособлює виконуючий обов’язки мера Геннадій Кернес.

Минулого тижня були оприлюднені результати соціологічного опитування «Політичні настрої жителів Харкова напередодні майбутніх місцевих виборів», проведеного 14-21 липня соціологічною лабораторією „Академічні ініціативи”.

Росія та Європейський Союз є геополітичними сусідами. Те, чи є їхні відносини насправді добросусідськими, а не напруженими й конфронтаційними, має найважливіше значення для обох сторін. Доти, доки Росія не модернізує свою економіку та суспільство, вона може забути про свої претензії на статус світової держави XXI століття й далі відставатиме як від старих, так і від нових держав, що з’являються. Крім того, для модернізації Росія потребує партнерів, оскільки її населення та економічний потенціал надто малі для того, щоб самостійно відігравати важливу роль у новому світовому порядку, що формується. Стратегічних ядерних озброєнь Росії буде не досить, щоб забезпечити їй місце серед держав першого рангу.