Днями минуло два роки з часу зухвалого вторгнення Москви у Грузію. Знехтувавши усякими нормами міжнародного права та вкотре продемонструвавши свою аморальну сутність "рускій мєдвєдь" вліз у хату до сусіда. Розтоптавши грузинську суверенність, наплювавши на право народу самовизначатися щодо порядків у своєму домі та знехтувавши інтересами сотень тисяч корінного населення, москалі окупували територію Південної Осетії та Абхазії і заявили про безпідставне власне право "там жіть". Сила московських окупантів на цих територіях сьогодні базується на кримінальній сутності місцевих сепаратистів, щедро підгодовуваній Кремлем, потужній інформаційній пропаганді та мовчазному спогляданню за вчиненим беззаконням з боку світової спільноти.

Озираючись на український ефір попередніх тижнів, доводиться констатувати, що візит предстоятеля Російської православної церкви Кирила (Гундяєва) викликав небувалий у колишні часи резонанс. Так-так, саме так — «Російська православна церква». Саме так і називалася РПЦ аж до 1943 р. Це зафіксовано в усіх її офіційних документах. А 1943 р., відновлюючи розгромлену РПЦ, Йосип Сталін запропонував називати її «руською». Після смерті «канібалісімуса» (як дотепно назвав диктатора правозахисник Євген Захаров) вдячний Московський патріарх Олексій І (Симанський) прославив Йосипа Сталіна (Джугашвілі) як «богоданного вождя».

Фактично, виборча кампанія БЮТ на Харківщині триває вже кілька місяців, і її головні події відбувають у Харкові, навколо проблем Харкова та у контексті традиційно складних відносин лідера ВО „Батьківщина” Арсена Авакова з міською владу, яку зараз уособлює виконуючий обов’язки мера Геннадій Кернес.

Минулого тижня були оприлюднені результати соціологічного опитування «Політичні настрої жителів Харкова напередодні майбутніх місцевих виборів», проведеного 14-21 липня соціологічною лабораторією „Академічні ініціативи”.