Ось і завершується перша частина річного літургійного кола євангельських читань, перша його невелика третина, яка тривала майже два місяці, починаючи від Великодня. В цей час читалося Діяння святих апостолів ‑ і ось останнє зачало, останній уривок із Діянь щойно відлунав. Прочитане було в цей час, зачало за зачалом, уривок за уривком, Євангеліє від Йоана. Неділі рахувалися також від Великодня. І хоча останні десять днів після Вознесіння Господнього ми вже не віталися по-великодньому, ікона Воскресіння Господнього вже була прибрана з центру храму, тим не менше атмосфера перебування у великодній радості Церкви була для неї весь час властивою.

«Купуй українське» - вже кілька років звучить цей заклик Української народної партії. Логічно припустити, що перед купівлею чогось українського, необхідно і продати щось, теж, мабуть, українське. А як інакше?

У першому турі президентських виборів ті кандидати, які переконували нас у власній новизні, сумарно здобули понад 20 відсотків голосів. За дуже-дуже умовно «нових» Тігіпка та Яценюка з надією проголосувало без малого 5 млн. громадян. Це свідчить про колосальний суспільний запит на нових лідерів, нові ідеї, нову політику. Проте перевагу в Україні все ж таки поки що зберігають старі політичні сили. А де ж ті кандидати-новатори, що кинули серйозний виклик В.Януковичу та Ю.Тимошенко? Чи не розгубились вони після першої поразки? Чи ще пам’ятають про них виборці?

Підписання президентом України Віктором Януковичем та президентом Росії Дмитром Медведєвим угоди про подовження терміну перебування російського Чорноморського флоту в Севастополі ще на 25 років спричинило сильні емоції в українському суспільстві та серед політиків, і не лише в Україні. Дехто сприймає згадану угоду як знак того, що російську базу з Криму не можна прибрати аж до 2042 року. А офіційні представники Росії вже встигли зробити на тому акцент.