Символіка ПОП-12 університетів російської імперії: минула та сучасна

Нижче ми наводимо світлини дванадцяти імператорських університетів разом з гербами їх міст (щоб було зрозуміло, чи користується нею університет у своїй символиці), а також доступні герби, емблеми та логотипи навчальних закладів. Останні дають можливість вивести певну закономірність сучасної айдентики більшості з них (звісно ж, є і приємні виключення). Університети наведені у списку згідно з фактичним роком їх заснування.  

1. Московський державний університет імені М. В. Ломоносова (1755) 

Як бачимо, печатка і герб університету історично містили в собі зображення імператорского орла з гербом міста Москви на грудях:  

Цікаво, що Велика печатка університету (як побачимо пізніше, вони були типові для усіх Імператорських університетів) також містить герби його перших факультетів (на іл. нижче ліворуч) . У сучасній емблематиці МДУ (як самого університету, так і окремих його факультетів) фокус зроблено на побудовану німцями після Другої світової війни будівлю на Воробйових горах.  

Окрім додавання факультетом журналітики до сталінської готики МДУ пам'ятника його засновника Михайла Ломоносова, а факультетом іноземних мов — земної кулі на тло (1988), як бачимо, політ фантазіії сучасних університетських дизайнерів щодо емблем факультетів на цьому закінчується.     

2. Тартуський (раніше Дерптський, 1802-1893 або Юрієвський, 1893-1918) університет (1802).  

У Тартуському університету, як бачимо з лого, щоб відокремити своє імперське минуле, ведуть свою історію не від Павла І, який підписав указ (1799) про заснівання університету у Дерпті ще напередодні його вбивства (1801), а від шведського короля Густава II Адольфа, що заснував у 1632 году на территории Ливонии навчальний заклад під іменем Academia Gustaviana.  

Втім, незважаючи на сучасний вигляд лого університету, його концепція побудована на тому самому, що і в московитів: векторізованому фасаді головного корпусу.  

3. Вільнюський університет (давніше Віленський університет, лит. Vilniaus universitetas, 1803).

Здавалось би, лого Вільнюського (давніше Віленського) університету, що походить від такого ж самого герба, не має нічого спільного з гербом міста — постаті Святого Христофора (патрона Вільнюса), що несе на плечі Немовлятко Ісуса з державою в руці. Але це не зовсім так: чправа у тому, що після входження міста до складу російської імперії було вирішено замінити його герб на "Погоню" (на іл. вище — знизу праворуч). Це мало більше пов'язати Вільно з метрополією, а також відповідало тогочасному геральдичному правилу, за яким губернія й губернське місто зазвичай мали тотожну символіку. Офіційне затвердження цього герба відбулося згідно з указом імператора Миколи І від 1845 року. 

 
Окрім вершника (герб "Погоня"), в основі герюа університету ми бачим перевернуту книгу, та руку, що простягається до неї — класичні єзуїтьські символи. Що і не дивно: адже заснований університет був (за два з четверю століття до того, як стати Імператорським) Великим князем Литовським і Королем Польщі Стефаном Баторієм у 1579 році саме як Віленська єзуїтська академія (колегія). Це був третій найстаріший університет (після Краківської академії та Альбертини) у Речі Посполитій. 

4. Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (1804)

Заснований 17 листопада 1804 року з ініціативи видатного просвітника Василя Каразіна за кошти місцевої громади, університет буву урочисто відкритий 29 (17) січня 1805 року. Після Львівського національного університету ім. Івана Франка — це другий за віком найстаріший університет України. Як бачимо, Велика печатка Харківського університету відрізнялася від Московского лише символами факультетів:

У радянські часи логотип Каразінського університету, згідно описаній вище традиції, у якості лого використовував вектарізовану проєкцію будівлі у притаманному для Харкова стилі конструктивізму, до якої університет переїхав після Другої світової війни. Унікальною радянську цю будівлю робить притаманний для Харкова і новаторський для свого часу стиль конструктивізму, у якому були побудовані у 1930-х не лише головний і північний корпуси університету, але й трохи раніше — 13-поверховий Будинок Державної промисловості (1926–1928 рр.), що став одним із перших хмарочосів у східній Європі і першою будівлею, що була зроблена залізобетонним монолітом. 

За часів попереднього ректора Віля Бакірова (займав посаду майже чверть століття, 1998-2021) студентами соціологічного факультету (де він до того був деканом) було створено т.з. "герб" університету (насправді, емблему у вигляді герба, адже за геральдичною традицією, у полі щита не може бути літер) — у вигляді лазурового французського щита лазурового коліру із золотою літерою "У" (з «Української абетки» Георгія Нарбута), що "символізує університет". Щит обрамляють лаврова та дубова гілки, на яких знизу  на срібній стрічці розміщено девіз: “Cognoscere. Docere. Erudire” («Пізнавати. Навчати. Просвіщати»). Гілка дуба символізує гідність і силу, лаврова гілка — мудрість, велич, славу. Герб увінчує напис «1804» (рік заснування університету)

5. Казанський (Приволзський) федеральний університет (1804)

Завдяки тому, що цей виш мав честь закічити вождь світового пролетаріяту, к 1979 року він називався вже «Казанський ордена Леніна і ордена Трудового Червого Знамені державний університет імени В. И. Ульянова-Ленина». Втім це не завадило його очільниками створити дуже автентичну символіку (тотожню гербу столиці Татарстана). 

До речі, вони не були в цьому унікальні: істоту, схожу на василиска та славетного грифона Тартарії, можна побачити і в символиці інших казанських вишів. Дуже вдалий приклад, коли ідея і традиції разом із професійним підходом переважують над "нехай залишається як є" або "студенти за залік щось намалюють". 

6. Санкт-Петербу́рзький держа́вний університе́т (1819).

Заснований на базі Головного педагогічного інституту, вже за два роки університет отримав за указом Олександра І статус Імператорського. Як бачимо з цієї світлини, первинно у нього був герб, тотожній гербу міста.  

Надалі університет взяв у якості емблеми (а надалі — і герба) собі печатку університетської бібліотеки — з Мінервою. Справа у тому, що римська богиня мудрості, стратегії  та справедливості, яку зазвичай зображують зі священною совою, вважалася покровителькою одночасно торгівлі, ремесла, медицини, музики, поезії та мистецтв, торгівлі та стратегії.

Саме тому Мінерву можна було побачити на типових печатках багатьох бібліотек імператорських університетів (Харківський і Київський — не виключення, як і створений майже на століття пізніше Український Вільний Університет у Відні). Різниця була лише у гербі університетського міста-патрона на щиті. Утім реалізувати згодом історичний артефакт у власний герб спромоглися лише у Північний Пальмирі. Себто в Університеті — вже за новітніх часів, — тоді як від логотипу РАН, яка має набагато багатіші традиції, досі віє радянщиною (той самий векторізований фасад головного корпусу). До речі, саме рік заснування Академії наук в університеті чомусь вважають за початок своєї власної історії, продовжив її майже на століття.

Треба знову ж, надати належне керівництву вишу, його бароковий герб пізніше було трансформовано у спрощене монохромне лого, яке, попри свої архіїчні символи, виглядає дуже стильно і сучасно  (хоча повтор в лого двічі несправжнього року заснування, і виглядає досить кумедно) 

7. Гельсинський університет (1827).

Як і у випадку зі згаданими вище Дерптським та Віленськими університетами, історія навчального закладу у Гельсингфорсі (нині — Гельсінки) починається набагато раніше, ніж він отримав статус імператорського [Александрівсьокго] університету. Заснований Шведською короною у 1640 році в Турку як Королівська академія, він став третім шведським університетом після Уппсальського (1477) та Дерптського (1632).  

Маючи історію перебування у Турку протягом двох століть, в університету не було приводу використовувавти у символиці геральдику сучасної столиці Фінляндії. Тому досить стандарта емблема з короною та рогами ізобілія довгий час його задовільняла. Поки дизайнери не запропонували йому модернову сучасну айдентику. Це загальноєвропейський тренд: можно, сучасно, без жодних натяків на 400-річну історію вищого навчального закладу. 

8. Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1834)