Колишній ректор Одеського медуніверситету Запорожан за допомогою прибічників продовжує руйнувати та обкрадати виш

Субота, 27 липня 2019, 15:58
Вже рік між ректором Одеського національного медичного університету та засновником вишу, Міністерством охорони здоров'я України, триває протистояння за повернення під контроль держави одного з найбільших вишів Півдня України, бюджет якого складає понад мільярд гривень.
Колишній ректор Одеського медуніверситету Запорожан за допомогою прибічників продовжує руйнувати та обкрадати виш

У конфлікт було втягнуто представників громадськості та політичні сили, проте в.о. міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун зайняла жорстку позицію щодо подолання корупції та викорінення медичного феодалізму, що його створила одна єдина персоналія.

Протягом останніх 24 років ОНМедУ незмінно очолював Валерій Миколайович Запорожан, відомий всій країни впливовий махінатор та посібник президента-втікача Януковича на Півдні України. Численні наукові і не тільки звання, членство у  масонської ложі тісно сплелися у його особі з  очолюванням корупції у виші та захопленням держмайна. Ще у липні 2018-го міністр охорони здоров’я Уляна Супрун звільнила з посади ректора Валерія Запорожана через грубе порушення трудового договору. Перевірка виявила численні фінансові порушення з боку адміністрації Запорожана та нецільові витрати мільйонів бюджетних коштів.  Щорічний звіт ректора не було прийнято комісією МОЗ. Крапкою у трудових відносинах засновника вишу  і Запорожана став зрив чергової  міністерської перевірки, тому що  в МОЗ це справедливо розцінили як порушення контракту.

Керівний стаж Запорожана майже у чверть століття було  перервано, угода з ним закінчилася у вересні 2018 року. В.о. ректора МОЗ призначило професора та завідувача кафедри психології Костянтина Аймедова. Проте ексректор не збирався покидати виш, який вже вважав своєю приватною власністю. Запорожан почав оскаржувати дії МОЗ у судах, завалюючи їх абсурдними позовами. Перед початком навчального року за його участі була скликана нелегітимна Вчена рада, яка, не маючи відповідних повноважень, обрала в.о. ректора професора  Юрія Сухіна, що прибув з Донецька за часів Януковича та одразу посів посади завідувача кафедри та голови профкому. МОЗ не погодилося зі свавіллям , адже виш є державною власністю, а  міністерство є засновником та  органом управління,  який має право призначати тимчасового керівника Одеського національного медуніверситету до виборів нового  ректора. Абсурдним судовим позовом поплічників екс-ректора  призначення на посаду професора Аймедова було заблоковано.  Тож за внутрішнім розподілом обов'язків , що був підписаній ще власне Запорожаном за часів ректорства,  виконувачкою обов’язків стала  Владлена Дубініна, проректор з науково-педагогічної роботи, що єдина з проректорів знаходилася в той час на робочому місці. МОЗ визнало її кандидатуру та надало їй повноважень та право підпису.

Прихильники Валерія Запорожана чинили шалений спротив. Розливали ртуть у приміщенні ректорату, намагалися вкрасти печатку вишу, відключали воду та офіційний  сайт ОНМедУ. Раптово одеські депутати від  «Батьківщини»  звинуватили Уляну Супрун «в рейдерському захопленні» університету та на підтримку Запорожана виступив одіозний нардеп від Радикальної партії Ігор Мосійчук.

Пізніше, за допомогою так званих "чорних реєстраторів", без жодних правових підстав,  Юрія Сухіна було внесено у Держреєстр як керівника вишу. Міністерство охорони здоров'я діяло послідовно та оскаржило це рішення і домоглося виведення пана Сухіна з Держреєстру. В цей час та до кінця календарного року університет працював у штатному режимі під керівництвом В.Дубініної. Адміністрація, узгоджена МОЗ, вчасно сплачувала зарплатні та стипендії та готувала університет до прозорих демократичних виборів нового ректора.  Проте  у листопаді 2018-го нотаріус, яку найняла команда Запорожана, здійснила повторне  безпідставне (про що є висновок  Міністерства юстиції)  внесення змін до Єдиного держреєстру юридичних осіб щодо керівника університету, поновивши в реєстрі Сухіна. Через два тижні після цього призначених МОЗ керівників медуніверситету вже не пустили на робочі місця. 

Захоплення ректорату відбулося 10 грудня 2018 року. У  неробочий час прийшли люди з виконавчими листами. Спиляли замки на сейфах і фактично забарикадувалися в будівлі ректорату, де оборонялися за допомогою невідомих приватних охоронців.  Проректори, які в законний спосіб були  погоджені з органом управління та студентським самоврядуванням, відтоді не можуть виконувати свої обов'язки.  МОЗ із січня чекає кошторис, підписаний легітимним керівництвом,  аби його затвердити. Співробітники вишу не отримують зарплатню, а студенти стипендії вже протягом півроку. Ще 15 січня уряд намагався  вийти із ситуації, що склалася завдяки численним абсурдним позовам запорожанівців до суду , та  розпорядився створити новий Національний університет на базі Одеського шляхом його об’єднання з Кримським державним медичним університетом імені С. І. Георгієвського. Але і це рішення було заблоковано через суд прихильниками Запорожана. До речі, таку реакцію судів першої інстанції деякі аналітики пов'язують з  близькими стосунками Валерія Запорожана та Сергія Ківалова.

Існує ціла низка ухвал, зокрема Окружного адмінсуду Києва, авторами яких є одіозні судді Арсірій, Келеберда, Шрамко, Амельохін, котрі спрямовані на блокування роботи ОНМедУ. Одіозний голова суду Павло Вовк, який днями прославився на всю Україну обшуками в нього та звинувачуваннями в його сторону від НАБУ, також був куратором у питанні ОНМедУ. Всі ухвали видавалися з єдиною метою – максимально затягнути процеси й заблокувати МОЗ у праві управління університетом.

Для проведення всебічної перевірки та сприяння законній діяльності університету Міністерством охорони здоров’я була сформована Наглядова рада, що складалася з представників влади та відомих громадських активістів.  Наглядова Рада ОНМедУ здійснила три спроби зайти до будівлі  ректорату за адресою: Валіховський провулок, 2, за якою вона є зареєстрована, щоб провести засідання. Рада планувала запросити на засідання самопроголошених керівників вишу, які сьогодні фактично шляхом  рейдерського  захопленням та  маніпуляцій з документами, Держреєстром та тиском на  колектив утримують будівлю ректорату і  беруть відповідальність на себе за все те, що відбувається в  університеті. До  приміщення  ректорату Наглядова рада так і не потрапила.  Прихильники Запорожана забарикадувалися у будівлі, невідомі в уніформі приватних охоронців чинили спротив членам Ради, що намагалися потрапити до внутрішніх приміщень, за допомогою фізичного перешкоджання та розпилення вогнегасників. Наглядова Рада змушена була відмовитися від спроб провести засідання за місцем реєстрації з міркувань безпеки.

З того часу в ОНМедУ панує беззаконня. Будівля ректорату схожа на блокпост, комунальні рахунки не сплачені, зарплатні та стипендій немає, з вишу почали незаконно звільняти нелояльних Запорожану  співробітників, деякі не витримували тиск та покидали виш за власним бажанням. У травні 2019-го з’явилася  безпрецедентна ухвала  Окружного адмінсуду Києва, яка дала вказівку казначейству фактично йти на пряме порушення бюджетного кодексу (йдеться про рішення від 17 травня, яким суд зобов’язав казначейство розблокувати виплату зарплат, стипендій та інші розрахунки Одеського медуніверситету) . Суд, попри вимоги закону,  дозволив  відкрити всі виплати за підписом Юрія Сухіна, який не є уповноваженою особою органу управління на керівництво цим навчальним закладом.

 3 червня Наглядова рада здійснила нову спробу потрапити до свого місця роботи, у будівлю ректорату. Цього дня спроба виявилася вдалою.   Члени ради зайняли конференцзал та в умовах кворуму почали засідання з відеофіксацією для уникнення провокацій з боку самопроголошеного керівництва . За  дві години від прихильників ексректора до поліції  надійшов сигнал про начебто  мінування ректорату.  Проте  Наглядова рада у повному складі  вийти відмовилася. Тоді невідомі люди в чорній формі без розпізнавальних знаків за допомогою сльозогінного газу змусили Раду  перервати засідання та покинути приміщення.

 Дії Запорожана та його прибічників, що пов'язані між собою спільними злочинами, довгий час покривали деякі одіозні депутати Верховної Ради минулого скликання, громадські діячі та посадові особи. Підлеглі самопроголошеного керівника вишу Сухіна, він сам та його натхненник  пов'язані із сумнівними тендерами, тиском на співробітників шляхом брехливих звинувачень, відмиванням коштів через міські програми охорони здоров'я,  діяльністю сумнівної посередницької компанії «Інтермост», закупівлею за кошт вишу обладнання для власних комерційних цілей та з багатьма іншими темними справами, що вже дуже цікавлять органи правопорядку.

Інтереси Запорожана лобіюють численні політики та урядовці, серед яких й співробітник Мінюсту Андрій Довбенко, і з огляду на нинішній стан справ в правовій сфері у рейдерів – досить ефективно. Крім того поруч із Валерієм Запорожаном вже багато років фігурує досить одіозний київський бізнесмен Ігор Поляков. Свого часу його прізвище було тісно пов’язане із непрозорими закупівлями в лікарні «Охматдит», пізніше Поляков активно лобіював Запорожана в Академії наук, а після програшу з’явився і в університеті. З того часу Ігор Поляков активно використовує Валерія Запорожана у власних бізнес-інтересах: всіляко лобіює монополію компанії «Інтермост», котра є «постачальником» студентів з Індії,  активно долучається до тендерних закупівель й загалом всіляко намагається «присісти» на грошові бюджетні потоки університету.

За роки правління Запорожана медуніверситет зі звичайного навчального закладу перетворився на вигідний приватний  бізнес, доходи від якого дозволяють ексректору фінансувати судову війну з Міністерством охорони здоров'я.

 Колишнім ректором була побудована чітка службова ієрархія і  система відкатів. Здирання хабаря  за перехід на бюджетну форму навчання, «благодійні» внески майбутніх лікарів за місце у престижній інтернатурі чи аспірантурі, посередництво адміністрації вишу у вирішенні проблем з академзаборгованістю, щоденне здирництво, продані та зруйновані гуртожитки, старі навчальні посібники  - все це є жахливі реалії студентського життя. За часів керівництва ексректора зникли гроші на будівництво медичного технопарку, для  чого уряд виділив майже мільярд гривень , а міська громада надала приміщення двох лікарень та адмінбудівлю. Державні гроші з першого траншу зникли, а технопарк залишився віртуальним, як і  НДІ Трансляційної медицини. Закупівлі по тендерах вразили комісію МОЗ, бо майже 60% річного бюджету ОНМедУ  витрачалося лише на обладнання лише  однієї кафедри, на якій номінально працював Запорожан. Дороговартісне обладнання зазвичай не було потрібним для надання освітніх послуг студентам.

Приміщення кафедри іноземних мов на Пастера практично зруйноване, замість університетського стадіону на вул. Мечникова було  побудовано 16-поверховий житловий будинок, два гуртожитки взагалі було продано, база відпочинку студентів «Медик» знаходиться в захаращеному стані.

Дії ексректора, який за допомогою прибічників руйнує та обкрадає виш,   викликають обурення.  За останні пів року група медичних рейдерів  рішеннями судів  паралізувала  роботу   державного університету. Заборгованість із зарплат, стипендій, необхідних послуг, медикаментів, харчування для пацієнтів, сотні мільйонів сумнівних тендерів, незаконні премії прибічникам, наймасовіші звільнення працівників за історію вишу, відсутність бюджетних місць на 2019/2020 навчальний рік та відсутність державного фінансування науки в ОНМедУ, видача нелегітимних дипломів випускникам, падіння  вишу у всеукраїнському рейтингу з 2 на 10 місце, невиправні репутаційні втрати - все це досягнення ректора-руїни та його прибічників за останні пів року. Запорожан  фактично перетворив ОНМедУ  в приватні володіння. Колектив ОНМедУ та легітимне керівництво вишу чекає на рішучі дії з боку МОЗ України, Міністерства юстиції, МВД та прокуратури та покладає надію на політичну волю новообраного  Президента, щоб нарешті розв'язати цей Гордіїв вузол беззаконня, що  ставить під загрозу діяльність та існування вишу, якому у 2020-му  виповнюється 120 років.

 

comments powered by HyperComments