На Львівщині пропонують провести спільні українсько-польські дослідження історичних подій у Гуті Пеняцькій

На цьому у резолюції наголосили учасники круглого столу «Гута Пеняцька. Кому вигідні провокації», який відбувся 15 лютого за участі істориків, громадськості, депутатів Львівської обласної ради.

Як зауважив голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Святослав Шеремета, Україна і Польща мають спільно відкривати історичну правду і проводили заходи в Гуті Пеняцькій лише в дусі вшанування пам’яті загиблих.

«На превеликий жаль, ми бачимо, що Гута Пеняцька останнім часом стає символом певних провокацій, які здійснють деякі кола польської держави. Зважаючи на це, не можемо дозволити, щоб українців безпідставно звинувачували в злочинах. Відтак закликаємо сторони, щоб заходи в Гуті Пеняцькій відбувалися виключно в дусі вшанування пам’яті загиблих. На наше переконання, українські і польські науковці мають спільно провести історичні дослідження, пошук, ексгумацію та перепоховання загиблих», – зауважив Святослав Шеремета.

Учасники заходу дійшли висновку, що впродовж останніх років з’являється щораз більше спекуляцій на історичному ґрунті, які шкодять українсько-польським відносинам, порозумінню між українськими та польськими народами. Сумним свідченням цього є історія Гути Пеняцької на Львівщині, яку використовують для антиукраїнської пропаганди, від якої виграє передусім держава-агресор.

28 лютого 1944 року німецькими нацистами було знищене село Гута Пеняцька. За свідченнями старожилів села Підгірці, у спаленні Гути Пеняцької брали участь три німецькі частини, що розташовувалися на місцині «Кам'янка» біля с. Підгірці, с. Ясенів та між селами Ясенів і Чишки.

2005 року на місці, де колись було село Гута Пеняцька, відбулось відкриття реконструйованого пам'ятника, на якому вказано, що в селі були закатовані більше тисячі поляків. Польська сторона публічно звинуватила у вбивстві мешканців села дивізію «Галичина» та учасників українського визвольного руху. У лютому 2017 року цей пам’ятник було підірвано, а згодом відновлено коштами української громади.

Українські, зокрема, львівські історики вважають проблему Гути-Пеняцької абсолютно висосаною з пальця. Приміром, Роман Пономаренко, впевнений, що польські «праві», які цей конфлікт розпалюють, заробляють на ньому політичні дивіденди. Але історик розгублений тим, що й у самій Україні досі немає одностайної думки, що там сталося, та гуляє безліч нісенітниць з цього приводу.