«Година грошей»: форум «Креативний прорив» у Львові визначив, як стати підприємцем ще в школі

Про це йшлося на одній із стратегічних сесій форуму «Креативний прорив», який пройшов на минулому уік-енді у Львові.

«Освітній прорив»: виховання підприємництва у школах

«В школах пропонується вводити уроки фінансової грамотності - зробити  так звану «Годину грошей», коли б підприємці розказували дітям, як створювати власне підприємство, чи це добре взагалі, і чому саме. Це профорієнтація від практиків, тобто не стільки «куди поступати», а «ким можна стати» і як на тому можна заробляти», – розповідає Олександр Кобзарев, модератор секції та директор львівського Інституту міста.

За його словами, один із шляхів залучення дітей до виховання основам бізнесу - це профорієнтація від практиків: виїзди дітей в діючі компанії, де б вони могли побачити, як створене підприємство, і що там робиться. Це також можуть бути різні бізнес-ігри, в тому числі, електронні та міжнародні, які б додатково стимулювали інтерес у дітей. 

«Ми маємо з раннього віку підтримувати талановитих дітей-мрійників та вчити молодь нормально сприймати все «інше», не боятися бути унікальним та толерантно ставитись до невдач», - впевнений Кобзарєв.

Один з перспективних напрямків - це підприємницькі гуртки та клуби прямо у школах, де діти могли б збиратися по інтересах і намагалися б створювати команди. Це також різні maker spaces: майстерні, де можна щось фізично зробити, а також ярмарки, на яких школяри могли б вчитися основам маркетингу та просування свого продукту, робити перші кроки у бізнесі.

Університети та післядипломне виховання 

Павло Шеремета на одній з панелей форуму «Креативний прорив» розказував, як фізиці можна навчати через проекти. Так само і підприємництвоу можно вчити молодь через бізнес-проекти, вважає Олександр Кобзарев.

«Потрібна, звичайно ж, модернізація університетських програм та максимальне залучення до стимулювання навчального процесу меценатів і менторів, які б могли формувати у студентів відношення для грошей, як до можливості, - продовжує він. - Обов’язково слід проводити конкурси стартапів, бо університети вже доросли до цього - тут вже може відбуватись конкуренція кращих ідей».

Директор Інституту міста також радить університетам створювати мережі менторів з колишніх випускників. 

«Я знаю, наприклад, що заступник львівського міського голови Андрій Москаленко (на фото) має мрію - створити таку мережу з випускників економічного факультету в ЛНУ ім. І.Франка», - каже він. 

Що ж до післядипломного навчання, якому буда присвячена окрема секція форуму, для цього конче потрібні донорські кошти, які дозволять відкрити масові безкоштовні курси, вважає Кобзарєв.

«Треба залучати певні соціальні групи, наприклад, ветеранів АТО, бо вони гуртуються один до одного - якщо один створює бізнес, навколо виростають ще подібні бізнеси, - розповідає він. - Це також звичайно і різні клуби, які б могли об’єднувати людей за інтересами і помагати їм відстоювати свої інтереси перед владою».

Міська інфраструктура

Транспорт та обленерго, про які багато згадували під час дискусії, так само, як генеральний план розвитку Львова і капітальні інвестиції, створюють загальну інфраструктуру для ведення бізнесу у місті. Влада повинна активізувати міський офіс супроводу інвест-проектів і працювати над усуненням корупційних бар’єрів і вихованням відповідального підприємництва, кажуть в Інституті міста.

«Вибачте, може це прозвучить трохи банально, але навіть сплата податків - це теж є відповідальне ставлення до бізнесу, - нагадує Олександр Кобзарєв. - Треба робити промоцію корпоративно-соціальної відповідальності бізнесу - це, власне, вкладання в розвиток суспільства». 

Підприємницькі хаби

Для розвитку бізнесу також важливі акселератори, інкубатори для стартапів, хаби та онлайн-платформи, які сформують сприятливе середовище, де підприємці змогли б збиратися, спілкуватися і навчатися. Наприклад - експортоорієнтованості бізнесу.

Щоб сформувати екосистему, буде критично необхідним венчурний фонд разом з мережею бізнес-ангелів, які б фінансували власне всі ці молоді бізнеси на початку. 

Потрібні фінансові стимули, тому слід залучати гранти та розвивати краудфандинг. Також не завадять ментори, які готові були б вчити нових підприємців і радити їм щось корисне із свого досвіду.

«Початківцям завжди необхідні історії успіху, які б вчили їх не боятися розпочати власну справу та надихали ставати підприємцем та добре заробляти», - стверджує Кобзарєв.