Навіщо Львову повторювати сміттєві помилки Вільнюса?

Як повідомляє «Прес-клуб», Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» та харківське приватне акціонерне підприємство «Важпромавтоматика» склали договір, що називається «Завдання на проектування «Будівництво сміттєпереробного комплексу для ЛМКП «Львівтеплоенерго» продуктивністю 240,0 тис.т/рік».

Підписантами документу виступили Пакіж Степана Петровича зі сторони ЛМКП «Львівтеплоенерго» та директор КубишкінаМикола Олександрович зі сторони ПрАТ «Важпромавтоматика». Завданням передбачається, що виконавець має виконувати проект з урахуванням розташування двох модулів сортування сміття, площу під компостування сміття, і також ТЕЦ для спалювання сміття.

Що цікаво – документ печатками скріпили, та чомусь не зазначили на ньому дату підписання, хтозна – свідомо «забули», чи то просто неуважність посадовців та бізнесменів. Куратор проекту з будівництва сміттєзаводу у Львові та одночасно директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря запевняє, що сталося це з причини, що завдання ввесь час змінюють, оскільки воно не кінцеве. Він обіцяє, що до 31 грудня 2017 року кінцевий варіант буде погоджений.

Даний документ було оприлюднено 10 листопада під час засідання Львівського прес-клубу, присвяченого темі «Який сміттєзавод, враховуючи європейський досвід і українські реалії, радять будувати у Львові польські фахівці?». Для вирішення проблеми з утилізації твердих побутових відходів та рекультивації майже шістдесятирічного сміттєзвалища Львів очікує на 110 мільйонів євро банківських позик, з них € 35 мільйонів від Європейського банку розвитку і реконструкції та € 75 мільйонів від Європейського інвестиційного банку. Як безповоротну, тобто грантову, допомогу ЄБРР надає € 10 мільйонів, решту € 100 мільйонів Львову доведеться повертати з урахуванням банківських відсотків.

У міськраді заявляють, що кошти витрачатимуться на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища та будівництво сміттєпереробного заводу на території львівської ТЕЦ-2. Але більш конкретної інформації, що ж сама збираються будувати, міська влада поки що не надала. Раніше у Садового спиралися на досвід литовської столиці, де з 2016 року запрацював сміттєзавод.

Але у вересні того ж року Вільнюс стався справжній сміттєвий колапс. Завод був вимушений припинити приймати сміття, оскільки не мав куди подіти неекологічне RDF-паливо, що складало залишки після перероблення відходів. Таким чином, запуск підприємства вартістю 127 млн євро не допоміг литовській столиці вирішити проблему перероблювання сміття. Спалювати RDF-паливо планували на цементних заводах, але вони відмовлялися це робити, тому RDF-паливо вивозили на полігон, як сміття.

Ганна Марліере з Польщі, що є заступником голови підприємства «Green Managment Sp.z o.o.» виказала подив бажанням влади Львова повторювати ті ж самі помилки, які вже зробили європейці.

Прямою мовою: Hanna Marliere

Артур Зис, керівник польського підприємства зі збирання, ручного сортування відходів та виробництва у невеликій кількості RDF-палива «ARTUR ZYS» також дивується, навіщо Львову вкладати кошти у виробництво палива, яке нікому не потрібне.

Прямою мовою: Артур Зис

Еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська також висловила згоду з польськими колегами. Вона наприкінці жовтня відвідала кілька польських підприємств, які виконують діяльність, пов’язану з твердими побутовими відходами.

Прямою мовою: Алла Войціховська

Читайте також: «Садовий вважає будівництво заводу на території ТЕЦ-2 «оптимальним».