ТОП-5 місць у Львові, яких уже немає

Історія — така річ, яка здатна воскресити для нащадків думки, ідеї та модні тенденції пращурів, дозволяє заглянути у минуле та оцінити, на якому фундаменті стоїть наш світ. Львів багатий на історію людей і речей, яких уже немає, але котрі досі можуть багато розповісти про таємниче місто, що прагнуло до інновацій.

Англійський готель

Важко повірити, але до кінця 18 століття у Львові не знали, що таке готель. До 1785 гості міста зупинялись у заїжджих дворах, аж поки підприємець Йоган (Ян) Прешель не вирішив спорудити “Під римським Цезарем”. Будівля розташувалась у самісінькому центрі міста, на Гетьманських Валах (сучасний кут пр. Свободи — вул.Гнатюка). Очевидно, на даху архітектори “посадили” римського імператора, звідки й назва (у той час Львів був у складі “Священно-Римської” імперії Габсбургів).

Коли власник готелю помер, генеральна військова комендатура перейняла споруду і засідала там до 1839 року, попри будь-які спроби намісника Галичини відібрати у них пам’ятку. Згодом її викупив підприємець Фелікс Лянг, який відновив первісний вигляд і функції готелю. Також змінили назву на більш модну - “Англійський готель”, який був настільки помпезним, що після пожежі 1848 року львівська влада тимчасово зробила його своїм пристанком.

Втім, споруда виконувала свої функції відносно недовго: 1888 року її розібрали, а на цьому місці звели будинок Ощадної каси із тематичною скульптурною групою на даху. Ця будівля збереглася до наших днів і зараз діє у якості Музею етнографії та інституту народознавства.

Готель замість ринку

Неподалік усім відомого Краківського ринку, на площі Сольських (сучасна вул. Зернова) діяв популярний стихійний ринок. Спершу на цій території діяв ринок деревини, але вже до середини 19 століття сюди приходили торгувати зерном, м’ясом, птицею, рибою, залізом, старими речами. 1862 року нерухомість переходить у власність міста і успішно діє до кінця Другої світової війни під назвою Торговиця зерна. Пізніше на цій ділянці збудували готель “Львів”, який існує і донині.

Бернардинська пожежна стражниця

У січні 1849 року влада Львова вирішила організувати пожежну охорону міста, що було передовим рішенням для тогочасної України. До цього, згідно з міськими указами, до гасіння пожеж долучалися львів’яни-добровольці.

Відтак, 1884 року, біля Бернардинського монастиря спорудили одну з дільниць новоутвореної пожежної команди. Будівля вміщала помешкання для пожежників, дві стайні та два склади для обладнання. Так тривало до 1901 року, поки рятувальники не перебрались у сучаснішу споруду по вул. Підвальній.

Будівлю на Митній, після певного простою, віддали в оренду військовим, потім — аварійникам, а у 1930-х роках її узагалі розібрали.

Палац Справедливості

У застінках віденського неоренесансу по вул. Князя Романа свого часу засідали представники Вищого суду Галичини, який ще називали Палацом Справедливості. Споруджена 1895 року на місці старого монастиря Кармелітів із в’язницею, будівля хвилювала місто гучними судовими процесами: над Михайлом Павликом і Остапом Терлецьким, зокрема. Раніше, у 1877 — 1878  роках тут відбував покарання Іван Франко.

Про справедливість і закон львів’янам свого часу нагадували кам’яні споруди на фасаді, які до наших днів не збереглись. Всередині будівлі неодмінно сидять два кам’яних лева — охоронці законів і прав Галичини. Зараз Палац слугує 19-м корпусом Національного університету “Львівська політехніка”.

Виставка Крайова

Підприємці Галичини старались “іти в ногу з часом”, тож не дивно, що 1894 року на верхній терасі Стрийського парку з’явилась Загальна Крайова виставка, яка приваблювала людей далеко з-за меж Львова. 

Головна атракція тих часів мала колосальні розміри та складалася із численних виставкових залів, павільйонів, палаців, кав’ярень і цукерень. Павільйони виставки показували мешканцям і гостям Львова найцікавіші вироби та товари, продукти, новинки техніки та мистецтва. Окрім іншого, відвідувачів розважала канатна дорога, яка підіймалася з низу парку до верхніх терас.

Найцікавішою спорудою на Виставці, однозначно був павільйон фірми L.Proux & G. Kondratowicz, який відтворював з вигляду пляшку коньяку, діаметром 3,54 м, висотою 15,1 м.  Також у парку діяв світло-музичний фонтан, розташований прямісінько в центрі головної площі Загальної крайової виставки. Воду нагору подавали 11 груп трубок, які були підсвічені 102 лампами та 1500 жарівками. За підрахунками істориків, львівську атракцію відвідало більше мільйона людей.