Бути чи не бути Музею науки і техніки у Львові: бюрократичні гальма міста
8 лютого у у львівському коворкінгу «Communa» відбулось публічне обговорення щодо ревіталізації трамвайного депо на перетині вулиць Героїв Майдану — Вітовського — Коперника — Нечуя-Левицького — Сахарова. Про це повідомляє кореспондент “Справжньої Варти”.
У обговоренні взяв участь голова Ради музеїв, колишній технічний директор Львівського автобусного заводу Роман Пак, котрий виступив як представник Львівського історичного музею, якому належить один із ангарів трамвайного депо. За його словами, з початків Незалежності там планувалося зробити великий музей науки і техніки, який би був цікавим для всього світу, але вже понад 20 років цей процес гальмується:
“1994 року обласна рада і облвиконком прийняли рішення створити музей техніки в ангарах колишнього трампарку на Сахарова. 8 років Куйбіда не давав дозволу; коли прийшов Буняк, він таки для першої черги дав рішення на перший ангар. То мали бути всі приміщення, але враховуючи, що не було коштів щоби освоювати все — рішення було про перший ангар, 1073 м². Для такого музею, який би мав бути у Львові, потрібно 5-7 тисяч м². Чому? Потужні заводи, до Незалежності, мали при собі музеї. І планувалося, що ті всі музеї перейдуть в один”, - розповів Роман Пак.
Як пояснив представник історичного музею, на їхньому балансі є близько 3000 експонатів, з яких два — у воді, також трактор 1938 року, перший автонавантажувач, автобус із скафандрами, який віз Гагаріна і Тітова назад, і багато іншої історично важливої техніки, яку просто-напросто нема де виставити.
“Коли було прийняте рішення, ми уклали договір на 50 років із кафедрою Політехнічного інституту. Вони обстежили силові конструкції того ангару і дали рекомендації, бо це пам’ятка промислової архітектури — ангар стоїть уже 120 років. Ми уклали угоду з інститутом Укрзахідпроектреставрації, вони розробили пропозиції технічні, які ми узгодили зі всіма службами — пожежники, санітарні, підготували матеріали і у 2006 році дали на погодження, щоб дали дозвіл робити реставрацію. Міська влада не давала дозвіл. У 2007 році комунальне майно подає в суд і розриває угоду. Ми подали [скаргу] в апеляційний суд, який відмінив. Потім три роки не давали дозвіл на розробку документації. Ми дотиснули, коли головою ОДА був Костюк. А минулого року дійшло до того, що дали команду директору “Львівелектротрансу” нас у приміщення не пускати”, - поділився Роман Пак.
Віце-президент Українського комітету Міжнародної ради музеїв Зеновій Мазурик вважає, що оптимальним рішенням буде вписати музейну функцію як одну з обов’язкових на інвестиційному конкурсі. Таким чином, у новоствореному громадському просторі будуть інші прибуткові проекти, які компенсуватимуть існування музею.
“Я багато бачив музеїв, і в Європі, і знаю, що музеї є неприбутковими. Але є такі багатофункціональні центри, де поєднується культура, історія, наука і інтерактив. Якщо говорити про цей простір, то він є історичний, не можна нехтувати історією цієї будівлі, так само, як і історією науки й техніки. Все, що зараз ми маємо в розвитку науки Львова — є заслугою наших попередників, тому про це треба говорити”, - наголосив Зеновій Мазурик.
Громадський діяч Олег Мацех зазначив, що “існування музею з гучною назвою — науки і техніки — лише в одному ангарі” - це несолідно, що це має бути повний, цілісний комплекс. Найоптимальніший, на його думку, вихід із патової ситуації — це інтегрувати частину музею в простір:
“Це не тільки інтерактивні моделі, але й скляні конструкції. Якщо це дорогі експонати, вони розміщуються по всій площі в скляних кубах, гарно підсвічені, відреставровані. Мало того, тут музей може проводити різні покази, виставки, бо цей простір має бути відкритим для всіх львів’ян”, - поділився Олег Мацех.
Щодо важливості проведення цікавих заходів у Львові висловився керівник "Global Events” Денис Ринський, який пояснив, що локація депо ідеально підходить, щоб у центрі міста в зручний спосіб зібрати 800-1000, в крайньому ангарі — 300-500 людей для проведення заходів сучасного чи традиційного формату. За його словами, це допоможе знайти інвесторів, які в першу чергу шукають нестандартні рішення, і дуже часто наявність такої локації дає поштовх для проведення заходів різного роду саме у Львові.
Цікаву пропозицію висунув багаторазовий чемпіон України з авторалі, член комісії історичних автомобілів Василь Розтоцький, який, керуючись взірцем — музеєм техніки Богуслаєва у Запоріжжі — запропонував надати свою власну територію (близько 2 гектарів) під музей автомобільного спорту, куди б міг переїхати також музей науки і техніки.
“Мені дуже сподобалася концепція, яка робиться в першу чергу для молоді та наступних поколінь. По-друге, нарешті бізнесмени хочуть об’єднатися і щось зробити для Львова. Ми повинні їм у цьому допомогти. Все, що я зробив для автомобільного спорту України, я зробив за гроші з-за меж Львова. І однозначно я хочу музей, тому прийшов до них із пропозицією зробити музей на своїй території. Маю на Новому Львові територію, близько 2 гектарів землі, де готовий зробити музей автомобільного спорту і пустити туди все решта, що є”, - наголосив Василь Розтоцький.
