Концепція обласної програми поводження з ТПВ: думки експертів

7 лютого у Львові відбувся круглий стіл «Шляхи уникнення екологічної катастрофи для Львова і України», на якому представники громадськості обговорили Концепцію обласної програми поводження з ТПВ від ГО «Аналітичний центр «Експерт-група». Про це повідомляє кореспондент “Справжньої Варти”.

Концепція передбачає поступовий перехід до моделі поводження з ТПВ на засадах “Нуль відходів” та зорієнтована на досягнення двох глобальних цілей: створення умов для переходу від захоронення на полігонах ТПВ до системно-промислового обробітку відходів (кругообіг вторсировони) та формування культури поводження з ТПВ, що покращить умови проживання місцевих мешканців та позитивно вплине на екологію.

З метою реалізації єдиної тарифної політики та мінімізації негативних впливів на довкілля творці Концепції пропонують кластерний підхід. 

Базою кластерів стане створення індустріальних еко-парків, що включають в себе комплекси поводження з різноманітними відходами: будівельними, електронними, електричними, медичними, промисловими і, в тому числі, відходами побутовими. Серед інших завдань -  утилізація несанкціонованих звалищ ТПВ; створення господарської економічно-правової моделі щодо поводження з відходами, залучення приватних інвестицій, доступ громадськості до інформації та об’єктів, пов’язаних і ТПВ.

Як зазначив представник ГО «Аналітичний центр «Експерт-група» Андріан Фітьо, важливим є також те, що Єропейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) збирається фінансувати лише ті проекти в Україні по переробці відходів, які передбачаються кластерний підхід.

Керівник ВАТ “Гірхімпром” Іван Зозуля, у ході круглого столу, запропонував кілька кроків, які би мали покращити ситуацію з вирішення проблеми поводження з ТПВ на Львівщині, а головне — привабити потенційних інвесторів: створення незалежної групи експертів; затвердження програми із загальною концепцією поводження з ТПВ по області, а не по окремих населених пунктах чи установах; виховна робота та еко-просвіта; відкритість і публічність, співпраця інвесторів з експертними групами; чітко визначені ділянки для будівництва об’єктів поводження із ТПВ, за які кошти і що збираються будувати, хто інвестор і т.ін; кооперація ресурсів для побудови хоча б одного показового об’єкта; формування чіткої і єдиної тарифної політики; пільги інвесторам; створення програми поетапного закриття полігонів.

“Я не знаю іншої галузі житлово-комунального господарства, крім сміттєпереробної і утилізації ТПВ, на яку настільки легко було би знайти фінансування. Форма фінансування може бути будь-яка. Це навіть можуть бути гроші з бюджету міста Львова, облігації тощо”, - заявив екс-голова бюджетної комісії ЛМР, Яромир Самагальський.

Науковець, голова комісії з проблем охорони навколишнього середовища Українського союзу промисловців і підприємців Василь Срібний наголосив на необхідності сортування сміття, що є першочерговою проблемою області. Адже більшість відходів — медичних, будівельних, промислових та інших - ще до вивезення можна реалізувати підприємцям на переробку. У цьому плані, на думку фахівця, суттєво допоможе сортування сміття по будинках та створення Програми поводження з ТПВ на об’єкті.

“Для наших промислових підприємств відходи є вторсировиною. Тому ми зробили спробу реанімувати ідею створення Центру поводження з промисловими відходами, але не як комерційної структури, а інформаційно-аналітичного і, можливо навіть, логістичного. Фактично, кожна компанія виробляє якісь види відходів, які є якісною вторинною сировиною для інших компаній. Промислові підриємства не мають так званого “мокрого сміття”, а мають чітко структуровані відходи. Тому вже сьогодні ми запускаємо в дію такий проект, який суттєво вплине на ринок вторсировини, на ринок відходів. Це стосується паперу, картону, полімерів, різних видів пластмас, у перспективі — електротехнічні відходи, маємо домовленість із Асоціацією “Львівметалобрухт”, - повідомив голова Регіональної ради підприємців Львівської області Ростислав Сорока.

Також Ростислав Сорока нагадав про проблему гудронів, яка нікуди не зникла, але Регіональна рада підприємців працює над питанням утилізації і цих відходів. Сподіваються представити проект у кінці лютого для експертного кола.

“Відноситись до сміття як до сміття не можна. Це складна технічна, екологічна і фінансова категорія, до якої треба бути підготовленим. Тому два роки тому я почав працювати з інженерними компаніями у Хорватії та Італії. Коли сталася аварія на Грибовичах і мене питали “Які технології ви нам принесли”, тоді я задав зустрічне питання “Для того, щоб вибрати технологію, нам треба знати, з яким сміттям ми зіткнулися”. Треба знати кількість сміття, тип сміття, склад і якість сміття та швидкість його доставки”,- наголосив проект-менеджер екопроектів Геннадій Боровко.

“Зараз є технології, які можуть переробити відходи в нуль і нема потреби у формуванні нових полігонів, які недешеві. Також треба міняти бренд, ми повинні виходити в “зелену економіку”, як це відбувається у цивілізованих країнах. Я порахував, ми можемо щорічно отримувати на цьому [переробці вторсировини — прим.авт] 30 мільйонів євро доходу”, - додав Геннадій Боровко.

Серед іншого, представник ПАТ АКБ “Львів” В’ячеслав Кокошко зазначив, що можна скористатись прикладом Європи, де є встановлені конкретні дні, коли з населених пунктів безкоштовно вивозяться великогабаритні цінні відходи (техніка, меблі), що є економічно вигідно як для населення, так і для підприємців, які цим займаються.

Завідувач кафедри екології ЛНУ ім. І. Франка Дзвенислава Калинець-Мамчур закцентувала увагу на основних проблемах поводження з відходами на Львівщині: влада не має концепції, стратегії, немає порозуміння між ЛМР і ЛОДА, як наслідок — тотальна дезінформація, відсутність пояснення чи переконання з боку влади щодо позитиву створення заводу і т.ін., неясність із кількістю вивезених відходів (600 тонн чи менше), що ставить під питання тарифи на вивезення, немає пояснення і заохочення щодо сортування сміття, стихійні сміттєзвалища по області.

Геннадій Боровко висунув пропозицію кафедрі екології провести дослідження по морфології сміття у Львівській області.

Як зазначив Андріан Фітьо, певні рішення вказаних проблем були запропоновані Концепцією ще у 2013 році, але фінансування не було через відсутню Програму поводження зі сміттям на обласному рівні

Представниця ГО “Розвиток Громади” Оксана Маруняк вважає, що слід поширювати цю інформацію серед громадських організацій, які однозначно мали би підтримати цю ідею.

Голова комісії з питань екології, надзвичайних ситуацій Громадської ради при ЛОДА Михайло Біляк зазначив, що вказана Програма запізнилася з розглядом, адже якби її розглянули ще в травні минулого року, на сьогодні Львівщина була би готова до критичної ситуації і, можливо, вже сортувала би сміття.

“Як освітянин бачу необхідність інформувати якнайповніше і неупереджено громадськість з кожним кроком, що відбувається. Якщо ми навіть хочемо запропонувати якийсь технологічний процес, він повинен бути добре обміркований і поданий інформативно. Нехай таку інформацію подають науковці, технологи, яка буде донесена в належній формі. Освітні заходи повинні супроводжувати цю Програму: це також може зробити шкільний вчитель, освітяни, волонтери чи навіть студенти зі школярами”, - вважає депутат Львівської облради Андрій Прокопів.

Екс-працівник ЛМР Ігор Іванів зазначив, що поляки від України у питанні поводження зі сміттям відійшли не дуже далеко, єдина відмінність — у Польщі сміття належить громадам, це є чітко визначено, а у нас немає прописаного власника.

“Технології побудови полігонів я привозив ще у 2009 році: як це робиться, який має бути шар землі, щоб інфільтрат не попадав у землю... Це все просто лишилося невикористаним”, - зазначив Ігор Іванів.

“Стаття  141 Конституції України визначає, що територіальна громада міста Львова обирає голову міста Львова. Хочу додати, що голову міста Львова у нас обирала територіальна громада міста Винники, абсолютно незаконно. Я вважаю, що для того, щоб була довіра до голови міста Львова, ми можемо повернутися до буквальної вимоги Конституції і переобрати   голову Львова територіальною громадою міста Львова. Можливо, якби був нормальний підхід до цього демократичного процесу, то після того була би більша довіра”, - сказав керівник  ГО “Інститут громадського захисту”, Ігор Гук.

Підсумовуючи все сказане, можемо виділити наступні тези, висвітлені у ході круглого столу: 1) слід сформувати на обласному рівні Програму поводження з ТПВ, яка би стосувалася усіх населених пунктів Львівщини, у цьому має допомогти вже готова Концепція з кластерним підходом, 2) питанням сміття в першу чергу повинні займатися незалежні експерти та громади, які повинні мати механізми впливу на владу у цьому питанні, 3) здійснювати екопросвіту щодо впровадження сортування сміття на різних рівнях і реалізовувати вторсировину підприємствам для переробки, 4) виконавши всі вище вказані пункти, тим самим долучитись до європейського зразка поводження з ТПВ і залучати інвесторів та технології для поступового зведення відходів у нуль, 5) відкрито і публічно звітувати про покрокове виконання Програми.