Перший досвід громадського бюджету у Львові: підсумки
30 листопада в приміщенні львівської медіатеки зібралися організатори та автори проектів, щоб обговорити підсумки, плюси та мінуси першого досвіду з реалізації громадського бюджету. Це вперше в Україні, коли громадяни отримали право подавати свої пропозиції - куди варто скерувати кошти з бюджету міста.
Про бюджет участі
Загальна сума фінансування на 2016 рік склала 17,5 млн грн. Ці кошти розділять між 4 великими проектами (у рамках 200 тисяч — до 3 млн грн) та 63 малими районного значення (до 200 тисяч грн).
Співорганізатор проекту з впровадження громадського бюджету та генеральний директор Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень (проект USAID «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-II) впровадження») В’ячеслав Зубенко зазначив, що хоч Львів був і не першим містом, яке долучилось до ініціативи, проте сума коштів на реалізацію проектів тут однозначно найбільша:
“І об’єм фінансування, який зафіксований у м. Львів, є найбільшим, і відсоток людей, які взяли участь в цьому процесі, є найбільший... Крім Львова ми співпрацюємо з 15 містами. З наступного року плануємо долучати нові міста”, - зазначив В’ячеслав Зубенко.
“Це один з небагатьох механізмів, коли громадяни дійсно долучаються до процесів управління містом. Це ознака прямої демократії, ознака прозорості, ознака того, що влада йде назустріч громадянам”, - додав він.
Проголосувати можна було одразу за два проекти — за один великий та один малий. Загалом було віддано 27 764 голоси, з яких 66% - онлайн, через систему BankID та 34% - через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи). Хоча організатори трохи здивовані статистикою: за словами Івана Коржова, на сайт громадського бюджету зайшло 105 тисяч львів’ян, а проголосувала лише п’ята частина.
Про BankID
Багатьом користувачам була незрозумілою система BankID, яка подає запит про ваші ПІБ і місце проживання у банк. Проте організатори запевняють, що доступу до персональних рахунків вона не має.
“Банк виступає гарантом того, що ви — це є ви, і передає ім’я, прізвище, по-батькові, місце проживання. Це та інформація, яку ми отримуємо як адміністратори і бачимо, що ви проживаєте у Львові і маєте право голосувати. Ніякого доступу до банківського рахунку ніхто з адміністраторів не отримує. Це чітко регламентовано правилами і в жодному разі такі випадки не допускаються. Так само, як і адміністратор ЦНАПів не має доступу до вашого гаманця, а лише бачить ваш паспорт”, - розповів начальник відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради» Львівської міської ради, Орест Файфурка.
З наступного року у Львові планують запровадити картку львів’янина, яка також дозволятиме голосувати за проекти на сайті громадського бюджету. Наразі таку картку мають лише львів’яни-учасники АТО.
Про механізм громадського бюджету
Програма бюджету участі задіюється у три етапи: І етап — подача проектів (15 серпня — 15 вересня), ІІ етап — голосування (1 — 15 листопада) і ІІІ етап — реалізація (вибір переможців до 1 грудня).
До кожного з цих етапів безпосередні учасники програми — автори проектів — мали свої зауваги. Насамперед, важливо розповісти якомога більшій кількості людей про громадський бюджет (для цього планують залучати телебачення та місцеві ЗМК), а ось рекламну конкуренцію у ЦНАПах, на думку учасників, слід заборонити.
Також було висловлено думки про поділ проектів за сферами та на 4 групи за коштами на реалізацію: до 50 тис. грн, до 400 тис. грн, до 1 млн грн та до 3 млн грн.
Автори проектів очікують, що будуть присутні при ухваленні кошторису, при визначенні підрядників та на співпрацю з останніми. Для проектів, на які виділяють більше 50 тисяч гривень, виконавців призначає система “Prozorro”.
Жорсткі умови, на думку учасників, на етапі аналізу виконавчими органами: перш ніж потрапити на сайт, проект мають закріпити за певним департаментом міськради, який здійснюватиме реалізацію. Якщо опис проекту нечіткий, його можуть відхилити в останній день.
Важливим питанням під час голосування стало місце проживання окремих людей. Так, деякі мешканці Винник, Рудно та Брюховичів не змогли проголосувати, оскільки за електронними даними, їхня прописка була за межами Львова.
На наступні роки, організатори збираються врахувати всі категорії потенційних “виборців”, у тому числі голосувати зможуть маломобільні категорії населення.
Під час голосування було помічено свого роду монополії: по районах лідерами стали Шевченківський та Сихівський та по сферах — школи і лікарні. Для збалансування результатів, ввели районну квоту, та запропонували ввести рейтинг проектів на майбутнє.
Наразі здійснюється останній етап із першої програми бюджету участі — реалізація проектів.
“Зараз уже відбулося засідання двох депутатських комісій (комісії бюджету та комісії законності), які вже затвердили перелік переможців, зараз буде підготовлено проект ухвали, який буде винесено на сесію і буде кінцево затверджено суму по розпорядниках коштів. Тобто вже кожен виконавчий орган буде знати, за що саме відповідає, на що отримає гроші і зможе спланувати свою діяльність на 2017 рік, коли будуть реалізовані проекти”, - пояснив Орест Файфурка.
Нагадаємо, що Громадський бюджет впроваджує Львівська міська рада за підтримки ВГО «Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень» (ІБСЕД), що реалізує проект USAID «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-II) впровадження».
Сайт громадського бюджету: https://lviv.pb.org.ua/
