У школі, де навчався Юрій Вербицький, відкрили музей його пам’яті (ФОТО)
Під час урочистого відкриття учні школи декларували вірші, виступили з розповіддю про трагічні події на Майдані а також вшанували пам'ять Небесної сотні та загиблих за Україну.
На відкритті була присутня учителька Юрія Вербицького з української мови та літератури Ганна Іванівна. Вона згадувала: «Хто б міг подумати, що у 21 столітті, коли здавалося б, так спокійно майорить синьо-жовтий прапор і звучить «Ще не вмерла Україна» виявляється, що ми цілковито не маємо ні віолі, ні щастя, ні добробуту. І з тим очевидно треба було щось робити. З якою надією ми дивились на тих студентів, які вийшли на Майдан! Коли почалася Революція Гідності я від телевізора майже не відходила, боліло серце, але раділа від того, що така прекрасна молодь. Але не можу навіть переказати, що я особисто пережила, коли почула прізвище Вербицький. Мені важко було згадати чи це один з моїх учнів чи мені лише здається. І лише коли я почула, що це зі Львова і били його за те що львів’янин і українець, то важко переказати, що творилося зі мною. Мені муки катування і зневажливе ставлення до українця добре відомі з дитинства, яке пройшло в Сибіру. Тому для мене це було ще страшніше, що сьогодні наші діти і внуки мають пройти через ганьбу і приниження».
«Кажуть, вчитель запам’ятовує дітей, які добре вчяться, або тих, які з нас «висмоктують кров». Юра був тихим і спокійним. Може тому його було спочатку важко згадати. Але одного разу ми мабуть з восьмим класом були у Карпатах. І в мене десь залишилась така фотографія – високий, худенький хлопчик, білявий, таке волоссячко довге. І він дуже до всього так по особливому ставився. В нього джерело було не таке як для всіх. Для нього дерево було щось таке… Цим мені запамятався Юра», - розповідає Ганна Іванівна.
Також завітали на подію рідний брат Юрія Вербицького – Сергій та дочка Уляна. Брат Серій розповів: «Основне питання виникає, чому він там опинився? Юра з самого початку не вірив, що це може бути мирним шляхом. Це його патологічна чесність – він усвідомлював - якщо там зараз не бути, ситуація сама по собі не розв’яжеться. Ми з ним говорили перед самим Йорданом, коли він востаннє їхав на Майдан. Юрко казав: «Сергій, там дуже мало народу, боюсь, що будуть розганяти Майдан. І хто як не ми? Кому там ще бути?» Думаю це основна причина чому він там був, адже не хотів щоб Україна пропала з карти світу як держава».
«Я зворушений тим, як діти все це сприймають і підтримують. Думаю, що не тільки Юрко, а всі, хто там був, достойні пошани», – додав Сергій Вербицький.
Як зазначила директор школи №27 Ірина Гайдук, те, що Юрій Вербицький навчався в нашій школі, це дуже хороший виховний момент для дітей, тому що власним прикладом він показав, що можна віддати життя за Батьківщину.
«Діти це усвідомлюють, шанують його світлу пам'ять і пишаються тим, що наша школа отримала ім’я Юрія Вербицького», - додала вона.
За її словами, 22 січня, у день загибелі Юрія готується встановлення його погруддя у нашій школі. Окрім цього, учні школи проводять пошукову роботу - записують спогади про нього його колег і співробітників, збирають фотографії з ним. Коли цей матеріал буде зібраний, у кабінеті математики, де навчався Юрій Вербицький буде зроблений музей-світлиця про героїв Революції Гідності.
Довідка:
Юрія Вербицького вбили невідомі під час Революції Гідності. У ніч на 21 січня 2014 р. Юрій розносив чай людям, які чергували на барикадах. «Беркутівці» стріляли у неозброєного чоловіка, він зазнав поранення ока. Друзі доправили його в Олександрівську лікарню Києва. Звідти його викрали дотепер невідомі особи.
Декілька днів про долю Юрія не було нічого відомо. Врешті, через кілька днів мешканці с. Гнідин Бориспільського району Київщини на околиці села у снігу знайшли дуже понівечене тіло Вербицького.
21 листопада 2014 року президентським указом Юрія Вербицького посмертно удостоєно звання Героя України. Мешканці села Гнідин за власні кошти збудували 5-ти метровий пам’ятник Юрію Вербицькому, як символу боротьби за волю, демократію і справедливість який відкрили у серпні 2015 р.
