Наукове дослідження шахрайства

Актуальність дослідження. У даній статті нами досліджені певні особливості складу злочину шахрайства та призначуваних покарань за шахрайство. Ми вважаємо, що злочинність необхідно не припиняти, а вчасно передбачити та попередити. Для цього, щоб це здійснити необхідно добре знати особливості злочинного діяння, яке попереджається. Тому в даній статті ми дослідили 208 вироків суду у злочинах про шахрайство, і віднайшли певні характерні особливості саме шахрайства, що безперечно є актуальним для попередження і припинення вже існуючого злочину та знайдення винних.

Метою дослідження є визначення особливостей елементів складу злочину шахрайство та покарання за нього.

З метою проведення даного дослідження ми поставили такі завдання:
Підібрати потрібні для даного дослідження вироки суду;
Проаналізувати підібрані вироки суду;
Віднайти особливості елементів складу злочину шахрайство та покарання за нього;

Аналіз досліджень даної теми: дану тему досліджували такі науковці як Г.М. Борзенков, В.А. Владимиров, П.А. Воробей, Л.Д. Гаухман, , М.Й. Коржанський, Г.А. Кригер, А.Н. Круглевський, В.М. Кудрявцев, В.В. Кузнецов, В.Д. Ларичев, В.М. Лимонов, О.В. Лисодєд, В.М. Литовченко, А.Д. Маргуновський, П.С. Матишевський, П.П. Михайленко, Б.С. Нікіфорова, Ю.В. Опалінський, А.А. Пінаєв, А.А. Піонтковський, О.В. Рудзітіс, А.В. Савченко, О.Б. Сахаров, В.Я. Тацій, І.Я. Фойницький та ряд інших науковців минулих часів і сьогодення.

Одним із важливих напрямків розбудови України як незалежної держави є протидія злочинності. Успіх у цій діяльності значною мірою залежить від теоретичних розробок протидії окремим видам злочинів, особливо шахрайству, способи вчинення якого з сучасними технологіями розвиваються зі швидкістю світла.

Проте протидіяти явищу можна тільки в тому випадку, якщо точно знати його склад, особливості та динаміку розвитку. Тому ми вирішили дослідити такий елемент складу злочину як суб’єкт, частково об’єктивну сторону, територіальні особливості, кваліфікуючі ознаки шахрайства та покарання, яке найчастіше призначається за дане злочинне діяння. Ми вирішили проаналізувати вказані елементи на основі вироків суду протягом 2007-2010 рр. Наше дослідження було проведено на основі 208 вироків, зокрема, ми взяли по 52 вироки відповідно 2007, 2008, 2009, 2010 років на основі чого отримали вказані в роботі результати.

Відповідно до Кримінального кодексу України шахрайство – це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

З проведеного нами дослідження добре помітно, що злочин шахрайство характерний безпосередньо для західної та центральної частин України, дещо менше проте вчиняється шахрайство в північній та південних частинах України. Так, найбільша кількість злочинів наявна у Сумській, Чернігівській та Кіровоградській областях. Серед досліджуваних нами вироків не виявлено злочину шахрайство у Луганській, Донецькій, Одеській областях, АР Крим.
Область Кількість вчинених шахрайств
1. Сумська 22
2. Чернігівська 21
3. Кіровоградська 20
4. Київська 18
5. Черкаська 16
6. Вінницька 15
7. Волинська 15
8. Івано-Франківська 14
9. Полтавська 14
10. Львівська 11
11.Рівненська 10
12. Миколаївська 6
13. Чернівецька 6
14. Тернопільська 5
15. Херсонська 5
16. Закарпатська 4
17. Харківська 2
18. Хмельницька 1
19. Дніпропетровська 1
20. Запорізька 1
21. Житомирська 1

Ключову роль в скоєнні кожного злочину відіграє суб’єкт злочину. Тому, ми вважаємо, що важливо визначити саме особливості суб’єкта злочину шахрайство. На основі проаналізованого матеріалу, можна стверджувати про певні особливості суб’єкта шахрайства. Зокрема, з 208 проаналізованих нами злочинів добре помітно особливості суб’єкта злочину шахрайство. З таблиці нижче можна зробити висновок, що шахрайство вчиняється у 75,3 % випадків чоловіками, і лише у 24,7 % шахрайство скоюють жінки. Якщо порівнювати з загальнодержавним відсотком скоєння злочинів жінками, то він складає близько 40%.[4] Є особливості шахрайства і щодо попередньої судимості осіб, які вчиняють шахрайство, так як 71,4 % осіб, які вчиняють шахрайство не були раніше судимі, і лише 28,6 % були раніше судимі. Щодо загальнодержавного рівня статистичних даних стосовно судимості, то він свідчить проте, що раніше судимі 20% суб’єктів злочину шахрайство, що в свою чергу збігається і з нашими даними.[4] Прослідковується тенденція і щодо одруження суб’єктів даного злочину, оскільки більшість з цих осіб не одружені – 68,2 %, а одружених осіб – 31,8 % відповідно. З нашого дослідження добре помітно, що шахрайство – це злочин, який дуже рідко вчиняється в стані алкогольного сп’яніння, а саме в 13,3 % із 100, а щодо усіх злочинів скоєних по Україні, то кількість злочинців, які вчинили шахрайство складає 1 % що можна пояснити різними чинниками, по-перше, кількість шахрайств у стані алкогольного сп’яніння збільшується кожного року, по-друге, різна вибірка і кількість досліджуваних об’єктів.

Побутує думка, що більшість суб’єктів злочину шахрайство – це особи з вищою освітою, тим не менше наше дослідження показало абсолютно протилежний результат. Адже 89 % осіб мають середню освіту в тому числі середню спеціальну, а вища освіта є лише у 11 % осіб. Невеликий відсоток вищої освіти у шахраїв і у статистичних даних по усій Україні, оскільки вищу освіту мають лише 35 % від загальної кількості осіб.[4]

Отже, на основі проаналізованого матеріалу можна зробити висновок про те, що суб’єкти злочину шахрайство – це в переважній більшості випадків чоловіки, не судимі раніше, не працюючі, не одружені, не в стані алкогольного сп’яніння та з середньою чи середньою спеціальною освітою.
Чол. Жін. Судимий Не судимий Працює Не працює Одружений Не одружений В стані алкогольного сп’яніння Вища освіта Середня освіта
193 62 73 182 64 191 81 174 34 28 227

Безперечно важливою в складі злочину є і об’єктивна сторона. Ми проаналізували спосіб вчинення шахрайства та час у який вчиняється. Шахрайство може бути вчинене двома способами: шляхом обману та шляхом зловживання довірою.

Обман – це повідомлення неправдивих відомостей, так і свідоме приховування обставин, повідомлення про які було обов’язковим. [3]

Зловживання довір’ям — це обман довір’я, яке було виявлене потерпілим винному.[2]

Завдяки зробленому нами дослідженню ми можемо впевнено стверджувати про те, що шахрайство досить рідко вчиняється виключно одним способом. Так, відповідно до отриманих нами результатів, шахрайство було вчинене шляхом обману у 23 %, шляхом зловживання довірою у 12,5 %. Відповідно шахрайство вчинялось з допомогою обох способів у 64,5 % злочинів.

Також ми визначали найпоширеніший час вчинення шахрайства. З досліджених нами злочинів добре помітно, що найчастіше, а саме 86,1 % злочинів були вчинені до 19:00, і тільки 15,9 % – після 19:00. На нашу думку, той факт, що переважна більшість шахрайств вчиняється до 19:00 не є дивним, оскільки це зумовлено власне природою цього злочину, а точніше особливостями жертви.
06:00-19:00 19:00-20:00 20:00-21:00 21:00-22:00 22:00-23:00 23:00-24:00 24:00-01:00
179 8 6 3 2 2 8

На основі досліджених вироків ми проаналізували і частоту вчинення шахрайства з кваліфікуючими ознаками. Нами було встановлено, що майже в половині випадків було вчинене шахрайство з кваліфікуючими ознаками. На нашу думку, це є надзвичайно негативним явищем, оскільки кваліфікуючі ознаки шахрайства яскраво відображають підвищену суспільну небезпечність вказаного злочину. Вчинення шахрайства з кваліфікуючими ознаками особі необхідно здійснити більше приготувань, або вчинити зазіхання на більшу кількість грошей, на більш цінні речі, вчинити його повторно тощо, що в свою чергу відповідно несе значно більшу небезпеку для суспільства. У 19,7 % шахрайство було вчинене повторно, 16,4 % складає шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілим, і 15,9 % – це шахрайство, вчинене за попередньою змовою. Досить суперечливим, ми вважаємо той факт, що шахрайство, вчинене з використанням електронно-обчислюваної техніки складає лише 0,5 %. Кількість шахрайств, вчинених без кваліфікуючих ознак складає 59,1 %.
Кваліфікуючі ознаки шахрайства Кількість вчинених шахрайств
1. Повторність 41
2. Значна шкода 34
3. Група осіб за попередньою змовою 33
4. Великі розміри 11
5. Особливо великі розміри 8
6. Організована група 4
7.Використання електронно-обчислюваної техніки 1

Різноманітними є покарання, які призначаються судом у випадку вчинення шахрайства. На основі даних отриманих нами в результаті аналізу вироків суду, ми зробили висновок про те, що суди досить лояльно ставляться до осіб, які вчиняють шахрайство, так, позбавлення волі строком від 3 до 5 років призначається досить нечасто, а строком від 5 до 10 років зовсім рідко.

Найчастіше особам призначається обмеження волі – 23,9 %, також часто призначаються обмеження волі і позбавлення волі до 3 років – 16, 9% та 16,1 % відповідно. Найрідше призначається покарання у виді виправних робіт – 0,4%, що на нашу думку, є негативним явищем, адже виправні роботи є значно корисніші для суспільства, як наприклад, штраф, який призначається неймовірно часто. Адже при виправних роботах особа не тільки виплачує особі певну суму коштів, але й виконує певну суспільно необхідну роботу.

Також негативним, ми вважаємо, досить незначне застосування конфіскації майна. Адже шахрайство – це корисливий злочин проти власності. На нашу думку, за корисливі злочини необхідно у всіх випадках застосовувати конфіскацію майна, і це сприятиме, по-перше, меншій кількості вчинення злочинів, по-друге, розширюватиме можливості відшкодування шкоди потерпілим, по-третє, збагачуватиме державний бюджет.
Покарання, які застосовуються за вчинення шахрайства Кількість покарань призначених за шахрайство
1. Обмеження волі 75
2. Штраф 61
3. Позбавлення волі строком до 3 р. 41
4. Громадські роботи 19
5. Позбавлення волі строком від 3 до 5 р. 14
6. Конфіскація 11
7. Позбавлення волі строком від 5 до 10 р. 3
8. Виправні роботи 1

Висновки. Шахрайство – це корисливий злочин проти власності. Який має доволі суспільну небезпечність, у зв’язку з тим, що шахрай вчиняє його шляхом обману чи зловживання довірою потерпілого в результаті чого потерпілий фактично віддає добровільно шахраю своє майно. Зроблене нами дослідження ще раз підтвердило загальну тенденцію на вчинення злочини чоловіками, адже з 208 проаналізованих злочинів 75,3 % вчинили саме чоловіки. Крім того з дослідження помітно, що як правило шахраї неодружені, не працюють та не судимі раніше. Щодо територіальних особливостей, то проаналізований нами матеріал показує, що шахрайство в основному характерне для західних та центральних областей. Зрозумілим є і той факт, що злочинець в більшості випадків використовує і обман, і зловживання довірою, адже саме таким чином є значно більше можливостей для вчинення злочину та ймовірностей для доведення його до кінця. Як помітно з наведеного матеріалу результати нашого дослідження та інших досліджень мають певні розбіжності, що в основному зумовлено різною кількістю об’єктів дослідження та розбіжностями в часі проведення дослідження. Тим не менше наше дослідження є актуальним у зв’язку з аналізом вироків суду за останніх 4 роки в тому числі за 2010 рік, крім того було вивчено саме ті дані про злочин шахрайство, що є корисними для розкриття злочину.

Список використаних джерел:

1. Єдиний державний реєстр судових рішень України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

2. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів [Електронний ресурс] / М. Й. Коржанський. – Режим доступу: pravoznavec.com.ua. books/253/18874/28/#chapter.

3. Лисодєд О. В. Кримінологічні проблеми шахрайства [Електронний ресурс]: автореф.дис. канд юридичних наук: 12.00.08 / Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого – Х., 1999. – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/content/2448.html.

4. Зелінський А.Ф. Корислива злочинна діяльність / А.Ф. Зелінський, М.Й. Коржанський– К: Генеза, 1998. – 144 с.

Науковий керівник: Герасимчук Олег Павлович Кандидат юридичних наук в.о. доцента