Художник вмочує пензлик у душу

    Христина Лукашук, письменниця і художниця розповідає, що у суспільстві враження про художника штучно створене. „Це не зовсім звичайні люди і в радянський час до них ставилися по-різному. Це люди з беретом і бантиком. Я думаю, що цей острах до художника і, відповідно, до того, що він творить з’явився через те, що історично склалося так, що у нашій країні народ вічно ламали і, особливо, тих, хто виділявся. Художники завжди були людьми, які виділялися. В першу чергу своєю громадянською позицією і виділялися своїм характером і стержнем. Відповідно, їх або знищували або вивозили. Прийшов час до того, щоб переосмислити такі речі. Треба перестати боятися виділитися” – вважає мисткиня.

    Психолог Наталя Ророха розповіла, що жінка більше здатна проявити свої душевні якості і вона може творити у всьому: в’язанні, вишиванні. Старші люди були ближчими до себе і своєї сутності. Для них не була важливою оцінка соціуму з приводу того, що вони творять. „У них була природна потреба творити. Ця частинка душі привносилася у кожен куточок хати, до кожної особи, з якою вона спілкувалася. Відповідно, зараз людина більше відірвана від себе і цьому дуже добре сприяє виховання. В тому числі раннє виховання. За своєю природою дитина змалечку може творити, а потім на неї навішується потреба бути оціненою. В залежності від оцінок розвивається охота до малювання” – розповідає психолог.

    Наталя Ророха зазначає, що не стикалася з думкою про те, що художника не сприймають у суспільстві. „Я завжди любила художників. Для мене це були якісь такі виняткові люди, що вони можуть себе проявити у якомусь творі мистецтва” – зізнається жінка.

    „Будь-яку людину можна порівняти із певною ємкістю. На дні ємкості знаходиться певна речовина. Це і є душа. Вона, звичайно, світла і добра по своїй природі. І кажуть, що художник умочує свій пензлик у душу, наносячи потім її на  полотно. Звичайно, у ємкості не завжди знаходиться світла речовина. Там ще знаходиться комплексу альні установки, упередження, страхи, елементи спотвореного світогляду. І щоб вмочити пензлик у душу потрібна сила та імпульс від цієї сутності, щоб те, що з’являється на полотні відображало позитивний імпульс” – розповідає психолог.

    Наталя Ророха також звернула увагу на те, що творчі люди є носіями безсвідомого цілого суспільства. Якщо відбуваються речі, які хвилюють суспільство, то це з’являється у книжках, творах чи фільмах. Попит створює пропозицію. Відображення колективного несвідомого з’являється у творах окремих митців.

Фото: Кольское слово