У Львові біля консульства Російської Федерації хочуть збудувати каплицю в пам’ять про загиблих в Росії українців

Українська Національна Асамблея звернулася до Львівської міської ради з проханням дозволити встановити в сквері на розі вулиць Левицького та Івасюка капличку в пам’ять про всіх загиблих в Росії українців.

«Мільйони українців впродовж всіх років «братньої дружби» гинули і гинуть в Росії. Серед них – і тисячі галичан, які були розстріляні під час репресій, українці, які загинули в засланнях, концтаборах, були вбиті «за нез’ясованих обставин» тощо. На жаль, і до тепер наші земляки гинуть на території Російської Федерації», - заявив Голова Української Національної Асамблеї, Головний командир УНСО, Герой України Юрій Шухевич.

Варто зазначити, що російське консульство розташоване за кілька десятків метрів від вибраного для каплички місця. А поки Львівська міська рада не надала офіційного дозволу на розміщення каплички, тут встановлять пам’ятний знак.

Також сьогодні під стінами консульства відбудеться пікет. УНА-УНСО вимагає, щоб  Російська Федерація визнала  Голодомор 1932-33 років геноцидом української нації.

«В 80-роковини Голодомору Російська Федерація, яка є правонаступницею СРСР, не визнає геноциду українського народу тоталітарним режимом Кремля, а також не вшановує пам’ять мільйонів жертв Голодомору й політичних репресій. Навіть в часи незалежності України тисячі наших співгромадян гинуть на території Росії  (останній приклад – вбивство українських моряків російськими прикордонниками). Українська Національна Асамблея вимагає від російської влади визнати факт геноциду українського народу в 1932-33 роках  та озвучити свою позицію по інших резонансних справах, пов’язаних із вбивствами громадян України», - заявив Юрій Шухевич.

Довідка:

30 червня 1990 р.  створено Українську Міжпартійну Асамблею, котра об’єднала різні патріотичні групи, організації та партії. УМА  створює УНСО 19 серпня 1991 р. для боротьби з ГКЧП  (рос. — Государственный комитет по чрезвычайному положению — організація, створена 18 серпня 1991 року з метою збереження СРСР шляхом усунення від влади президента, дії якого учасники комітету розглядали як неконституційні).  Пізніше Українську Міжпартійну Асамблею перейменували  на Українську Національну Асамблею, а оскільки УНСО  є її  структурним підрозділом, то в народі  організація  отримує назву УНА-УНСО. Першим Головою УНА-УНСО став Юрій Шухевич, син головнокомандувача УПА — Романа Шухевича. 

Арсенал методів діяльності УНСО був досить широким — від розгону зібрань антиукраїнських організацій до перешкоджання вивозу сільськогосподарських продуктів за межі держави. Члени партії брали участь у придністровській, грузино-абхазькій та чеченській війнах. Вбивство Гонгадзе, касетний скандал, спричинили масові протести та акцію “Україна без Кучми”, в яких брала участь УНА-УНСО. Апогеєм протесту стали події 9 березня 2001 року, котрі призвели до репресій проти організації. Близько трьохсот унсовців  були затримані, а 19 з них, в тому числі  члени керівництва, були засуджені до 2-3 років ув’язнення, що тимчасово послабило організацію.