Катерина Немира: літературний дебют скульптора
Назва книги доволі інтригуюча, з багатим підтекстом. „Іногда” – це часом. Наше життя складається з „Іногда”. Коли всі обставини стікаються докупи: політичні, побутов та інші, суть „Іногда” полягає в тому, щоб завжди залишатися людиною. Про це розповіла львівська письменниця Надія Мориквас.
Катерина Немира по-особливому ставиться до діалектів. Вона зізнається, що вони її дуже ваблять і порівнює їх із квітами у городі. Сучасну мову авторка вважає збіднілою, а тому намагалася зі своїми дітьми говорити діалектом, щоб передати їм багатство діалектної мови. Зі своєї книги п. Катерина зачитала уривок написаний на галицькій говірці. „Татко казали, щоб я була в Ганниній комірці наверху, щоб не виглядала, бо то є небезпечно. І я ту сиджу, нуджуся” - цитує авторка власний твір.
Цікаво, що роман проілюстрований старими світлинами з домашнього архіву авторки
У книзі присутні яскраві патріотичні мотиви. Як розповідає мисткиня, вона намагалася вилити власний біль устами літературної героїні. На закид одного із героїв, про те, що всі українці хохли, і всі, як і білоруси не зберегли ні мови ні культури, лірична героїня відповідає: „Що ви знаєте про мою землю? Що вона може народити після 300 років ґвалтів”?
Літературне творіння Катерини Немири часто характеризують як не інтелектуальні, проте глибоко емоційні. Схоже, що сама авторка притримується такого ж погляду, оскільки прямо заявляє, що не вважає свою книжку внеском у літературу. „Я хочу, щоб мою книжку взяла якась жінка в поїзді, якась студентка і прочитала. І може в неї виникнуть бажання і думки, які дадуть їй можливість краще використати свій час, талановитіше розкритися, написати щось таке, що розкриє світ. Я кладу оцю цеглинку їй під ноги, щоб вона була вище і більше бачила” – заявила п. Катерина.
Довідка
Катерина Немира закінчила Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. її відомі твори: „Жінка”, „Ваза”, „Коляда”. У 1981 р. її скульптура «Сонячний день» потрапила на симпозіум в Італії, а через двадцять п’ять років, у Нью-Йорку, вона здобула спеціальне визнання також скульптурною композицією «Кукіль», навіяною мотивами вірша Павла Тичини і присвяченою пам’яті жертв Голодомору 1932–33 рр.
У 1990-х рр. Катерина Немира заснувала україномовну радіопрограму та очолила суботню школу у США. Зараз живе в Україні.