«Чи можна продавати їжу і культуру?». Дискусія про майбутнє європейського Львова

Заклади, які можуть вийти за рамки стандартної харчевні, стають культовими і вже не є просто кав’ярнею, пабом чи рестораном – це інститути повсякчас гарного настрою, який виникає завдяки правильній атмосфері, організації, обслуговуванню, культурній програмі, досконалому оригінальному меню та професійній подачі всього цього в комплексі.

22 липня у рамках формування Стратегії розвитку культури Львова до 2025 року відбулася відкрита дискусія «Чи можна продавати їжу і культуру? Як творяться культові клубо-кав’ярні у Варшаві».

Обговорення майбутнього культурно-гастрономічного Львова

«Преамбулу» до заходу озвучила менеджер проектів Міжнародного культурологічного часопису Ірина Магдиш, зауваживши, що «культурний» Львів насправді не має стратегії розвитку своєї культури: «Львів, як виявилося, має дуже багато стратегій. Якісь із них живуть і втілюються, якісь успішно лежать на полицях урядовців і чиновників, але жодній із тих стратегій немає слова культура. Немає стратегії розвитку культури Львова, хоча ми на кожному кроці кричимо, що Львів розвивається тільки завдяки культурі і на основі культури і ніякого великого бізнесу чи великої індустрії тут не буде, а буде культура, туризм і т.д. Це досить дивна ситуація, зважаючи на те, що Львів десь там мав титул культурної столиці України. Ну, але стратегій нема. Ця дивна ситуація спричинила до того, що зібралася якась група людей, яка вирішила, що таку стратегію треба мати, її треба створити. І щоб ця стратегія знов не була створена кимось одним за обробку такої стратегії взялася група людей, яка складається  з активних гравців на полі культури і журналістів, і теоретиків, і навіть є там такі дивні люди як кілька чиновників».

У рамках створення культурної стратегії Львова її розробники шукали міста партнери, які вже мали подібний досвід і вдало його втілили. Таким містом виявилася Варшава, яка зовсім недавно пройшла цей шлях і створила дуже показову програму розвитку культури, яку у Львові презентували засновник культових клубо-кав’ярень Гжегож Левандовскі, повноважний представник Президента міста Варшави у справах культури Марцін Ясінскі, урбаніст, соціолог та співавтор Програми розвитку культури Варшави Кшиштоф Гербст.

Заснована 1869 року варшавська кав’ярня  "Blikle"  пригощала і Ю.Пілсудського, і Л.Валенсу.

//www.virtualtourist.com

Власне дискусія про те, чи можна продавати їжу і культуру (яка спочатку звучала «Чи можна продавати горілку і культуру?», але з певних етичних міркувань була «естетично» змінена) стала одним із перших пунктів програми розвитку культури Львова.