Свірзький замок віддають олігархам

Катерина Поліщук | П'ятниця, 25 жовтня 2013, 13:33

Нового власника шукають для замку у селі Свірж Перемишлянського району, який є пам'яткою архітектури національного значення під номером 481. Більшості українців він відомий як Бетюнський монастир, де отруїли Констанцію у радянському фільмі “Три мушкетери”. Це один з найкраще збережених замків Львівщини, невдовзі його планують віддати в концесію на 49 років.

За словами начальника управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Андрія Левика, оголосити конкурс на концесіонера, повинні наприкінці цього - на початку наступного року. Отже, вже до кінця 2014-го замок може отримати нового управлінця. Наразі він перебуває у державній власності.

Про потребу нового господаря цього замку говорять вже давно. Ще у 2007 році Кабінет Міністрів України прийняв рішення, яким дозволив його передачу у концесію. Однак тоді на заваді стали львівські музейники та Спілка архітекторів України. Власне останні є офіційними користувачами пам’ятки ще з 1997 року. Однак через брак коштів з 2005 року не проводять там жодних робіт. Щоб не ображати архітекторів, їм пропонують взяти участь у концесійному конкурсі нарівні з іншими претендентами. Голова ЛОДА, Віктор Шемчук, відразу попередив - якщо з’явиться інший концесіонер, який запропонує більш перспективну концепцію та буде готовий вкладати кошти вже сьогодні, то їм доведеться поступитись. Хоча і виганяти їх з замку ніхто не буде.

«Навіть якщо буде інший концесіонер, інтереси Спілки будуть враховані. Спілка зможе використовувати приміщення для проведення конференцій чи симпозіумів. Якщо це буде готель, то проживання для членів спілки буде здешевлене», - запевняє Андрій Левик, начальник відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА.

Однак, про інших потенційних концесіонерів в адміністрації мовчать. Мовляв, це буде видно вже по оголошенню конкурсу. Експерти ж прогнозують зацікавлення Свірзьким замком з боку бізнесменів зі Східної України. Насамперед замок цікавий потенційним інсвесторам добрим станом власне будівлі та великою земельною ділянкою довкола. Адже разом з замком віддають 25 га землі, на якій є велике озеро. Тож на перших порах владати доведеться небагато - приблизно 30-35 млн грн. Подальші суми залежатимуть від фантазії та бажання реставраторів та концесіонера.

Однак, що конкретно дозволять облаштувати у стінах 600-літнього замку, в Львівській ОДА наразі теж мовчать. Чиновники стверджують, що спершу порадяться з фахівцями-реставраторами та архітекторами і лише потім вирішать. Найбільш ймовірно це буде або готель, або рекреаційна зона.

Наскільки вдалим буде цей концесійний проект Львівської облдержадміністрації ще рано говорити. Адже це буде вже фактично третя спроба знайти приватного опікуна для пам’яток.

Нагадаємо,у 2007 році саме Львівщина стала першою областю в Україні, де вирішили почати процес передачі пам’яток у концесію. Так, у лютому 2010 року в концесію на 49 років Львівська ОДА передала палац у Тартакові. Концесіонером став приватний підприємець Ігор Новосад з Рівного. А у грудні 2010 року в концесію ТОВ "Кріс", яке представляв львівський бізнесмен Михайло Риба, віддали другу пам’ятку - замок у Старому Селі. Попри обіцянки привести пам'ятки до належного стану за кілька років, досі жоден з концесіонерів не почав навіть протиаварійних робіт. У Львівській ОДА наразі триває процес розірвання угоди про концесію з Ігорем Новосадом і з’ясування ситуації з замком у Старому Селі.

Довідка:

Село Свірж вперше згадується у 1427 році як власність князів Свірзьких. Правдоподібно, що місцеві володарі вже до сер. XV ст. звели тут свою оборонну резиденцію. Традиційно офіційною датою закладення замку вважають 1484 рік. Пізніше, у 1-й пол. XVI ст., в замку Свірзьких проводилася реконструкція, про що свідчить дата над порталом - 1530 рік. Сучасного вигляду замок отримав в сер. XVII ст., після переходу у власність Цетнерів. Після спустошливих війн середини XVI ст. Александер Цетнер, каштелян галицький та хорунжий подільський (пом. 1667 р.), здійснив ґрунтовну перебудову замку - розширив його у південному напрямку і надав йому замкненої форми у вигляді чотирикутника.

Після неодноразової зміни власників в 1907 році Свірзький замок придбав граф Роберт Лямезан, який володів ним до приходу Червоної армії. На той час частина споруд (на півночі) перебувала у стані руїни, про що свідчать замкові описи 1882 та 1892 років. Після відбудови 1907 року замок зазнав значних ушкоджень під час пожежі внаслідок артилерійського обстрілу в роки Першої світової війни (1914), був знову відбудований у 1916-1919 рр. (під час цієї відбудови використано працю італійських військовополонених). У 1920-1926 рр. проводилася реставрація та реконструкція замку.

У 1949-1954 рр. замок використовував місцевий колгосп. В 1954-1956 рр. тут була розташована школа механізації сільського господарства. В 1957 році в замку знову розмістилося правління, склади зерна, конюшні та майстерні колгоспу.

Навесні 1977 року на об'єднаному засіданні Держбуду УРСР та Спілки архітекторів України було прийняте рішення про створення тут Будинку творчості архітекторів. У грудні 1978 року замковий комплекс було передано в довготривалу оренду Союзу архітекторів СРСР. Запроектовано реставрувати корпуси замку під готельні номери (на 80-100 місць), конференц-зал, харчоблок та їдальню тощо. Реставраційні роботи проводились з перервами у 1979-1990 рр.

1982 року територія замку закріплена за Будинком творчості в безстрокове та безоплатне користування. 1993 року Свірзький замок передали у довготермінову оренду Державному мисливському господарству "Свірж". З 1997 року замковий комплекс передано у безоплатне користування Спілки архітекторів України.