Кіно для чиновників та засуджених: у Львові стартував фестиваль «Docudays UA»

Оля Юречко  |  Середа, 16 жовтня 2013, 12:26
Відомий французький кінорежисер Жан-Люк Годар якось сказав: «Фотографія – це правда. А кіно – це правда 24 кадри в секунду». І з ним тяжко не погодитись. Особливо, коли мова йде про документальне кіно. Його у Львові найближчими днями презентує 10 Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно з прав людини «Docudays UA».
Кіно для чиновників та засуджених: у Львові стартував фестиваль «Docudays UA»

Сьогодні документальне кіно – особливий вид мистецтва. Мистецтва «живого», правдивого і справедливого, викривально-нищівного і життєдайного. Документальне кіно – «реальне» – кіно, яке знімається без сценарію, драматургія якого визначається виключно тим, що відбувається перед об'єктивом камери, кіно, у якого немає обмежень, і, яке проживається, як саме життя. Тому й не дивно, що нині документальне кіно стає мистецтвом, що творить свою філософію, яка змушує глядачів переоцінити цінності і задуматися про майбутнє.

З 15 жовтня Львів має змогу поринути у світ якісно документального кіно, яке представляє 10 Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно з прав людини «Docudays UA». Мета фестивалю – засобами кіномистецтва привернути увагу львівської громадськості до проблем звичайної людини, організовувати майданчики для обговорення піднятої у фільмах тематики, «реклама» громадських приймалень з надання безкоштовної правової допомоги. Щоб втілити свої плани в життя, організатори отримали право публічного показу 27 фільмів, які транслюватимуться у всіх областях України.  

Окрім закордонних фільмів, цьогоріч фестиваль представить і 6 українських проектів, серед яких і відомі у світі «Ромська мрія» Романа Бондарчука, «Відкритий доступ» та «Поза Євро».

Особливістю ювілейного фестивалю «Docudays UA» є те, що окремі фільми з переліку транслюватимуть в установах пенітенціарної служби Львівщини. «Вчергове погоджуючись на пропозицію партнерства у Фестивалі, ми впевнені у правильності прийнятого рішення та свідомі того, що відкритість пенітенціарної служби для суспільства та інформування осіб, які тимчасово позбавлені волі, про дотримання прав людини сприятимуть реформуванню кримінально-виконавчої служби та допоможуть якнайшвидше вирішити ряд проблемних питань» – відзначив головний спеціаліст взаємодії із ЗМІ Державної пенітенціарної служби у Львівській обл. Мирослав Демків.

Окрім виправних колоній Львова і Самбора, документальне кіно побачать і депутати міської ради Львова. 18 жовтня у залі для засідань вони дивитимуться про кризу в Ісландії: «Цього року ми починаємо відшаровувати простір великої сесійної зали – символічний простір влади, який не асоціюється з культурною подією чи філософською бесідою, але це публічний простір, який належить усім львів’янам і цей публічний простір можна і треба використовувати для культурних мистецьких, просвітницьких, інших подій. Власне, з фестивалю документального кіно про права людини, ми розпочинаємо такі акції у великій сесійній залі міської ради», – зауважила начальник управління культури ЛМР Ірина Магдиш.

Окрім засуджених та чиновників, організаторами також заплановані спеціальні кіносеанси для старшокласників львівських шкіл. Львів’яни і гості міста матимуть змогу переглянути фільми до 20 жовтня у національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» та інших локаціях, визначених організаторами.

Довідка

Уперше фестиваль під назвою «Дні кіно про права людини» відбувся 2003 року. Тоді програма включала документальні та ігрові фільми. Більшість із них були українськими прем'єрами. Організатори від початку вирішили, що покази відбуватимуться не лише в столиці, а й у регіонах України.Другий фестиваль відбувся 2005-го й мав додаткову назву «Український контекст». Цього разу програма складалася здебільшого з неігрових фільмів. Після показів у Будинку кіно в Києві фестиваль вирушив у подорож областями України. Так виник Мандрівний фестиваль «Дні кіно про права людини».

Наступного року на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі (IDFA)«Український контекст» було прийнято до міжнародної Мережі фестивалів про права людини Human Rights Film Network (HRFN).

У 2006-му на фестивалі вперше працює журі, а наступного року свій приз запроваджують також українські журналісти. 2008-го року програму було розділено на два конкурси: творчий і правозахисний, відтоді на фестивалі також працює два склади журі – журі творчого конкурсу і журі правозахисного конкурсу. Крім того, 2008-го фестиваль було остаточно перейменовано на Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. 

(Довідка за матеріалами docudays.org.ua)

 

comments powered by HyperComments