Неповносправні діти також мають потенціали. Центр реабілітації «Джерело» святкує 20-річчя
У неповносправних діток та їхніх батьків маленьке свято. Львівський міський центр реабілітації «Джерело» відзначає 20-річчя. З нагоди цього, у Львівському оперному театрі Народний хор ім. Верьовки дав благодійний концерт, а сьогодні в приміщення центру на Сихові з музичною програмою завітав гурт «Пікардійська Терція». Діти, які на подібних заходах бувають не часто були просто у захваті.
Під час урочистої церемонії начальник управління загальної, середньої, дошкільної, позашкільної освіти та соцзахисту Львівської ОДА Світлана Книшик подарувала центру чек на 10 тис.грн та вручила Мирославу Ніколаєву та колективу «Джерела» грамоту з нагоди 20-ти річчя установи та вагомий внесок у розвиток прогресивних методів навчання, фізичної, психологічної та соціальної реабілітації дітей з особливими потребами.
«Тут працюють люди з великим і добрим серцем. Нехай всіх вас Господь Бог береже!», - зазначила чиновник.
Навчально-реабілітаційний центр "Джерело" був заснований в 1993 році групою батьків львівського товариства "Надія" разом із громадянами Канади. Сьогодні на програмах центру перебуває 97 дітей із церебральним паралічем, розумовою відсталістю, синдромом дауна, аутизмом та іншими вадами розвитку, а також 45 молодих осіб з інвалідністю. Загалом, у центрі займаються з дітьми від перших місяців народження до 35 років. Всього ж, за 20 років існування «Джерела» через нього пройшло близько 2,5 тис. дітей.
Окрім цього, на обслуговуванні відділу розвитку дитини перебуває понад 200 сімей. Як розповів директор центру Мирослав Ніколаєв, фахівці цього відділу при народженні дитини допомагають батькам встановити діагноз, якщо є підозри на певні вади у розвитку. Також дуже часто батькам, які в розпачі від такого удару долі потрібна психологічна допомога та кваліфіковані поради як доглядати за дитиною.
Основною місією центру «Джерело» є максимальна інтеграція в суспільство неповносправних дітей та вироблення у них вміння бути самостійними наскільки це можливо. Наприклад на заняттях діти вчаться гігієнічному самообслуговуванню.
«Якщо людина не може дати ради своєму тілу, вона соромиться бути серед людей. До прикладу, якщо вона знайде собі місце праці, а в туалеті не дає собі раду - це її дуже зупиняє і вона боїться ввійти в колектив бо люди не будуть її сприймати. Тому дуже важливо навчити дитину самій застібати одяг, митись, чистити зуби і т. ін. Зокрема на наших заняттях з самообслуговування є низький умивальник із дзеркалом, де дитина себе бачить коли чистить зуби. Це тривала робота, яка не вирішується за 10 сеансів», - пояснює Ніколаєв.
Також з допомогою спеціальних тренінгів (малювання, ліплення) дітей навчають дрібній моториці. Адже в майбутньому хтось з них може влаштуватися на роботу наприклад секретарем, де потрібно буде вміти набирати текст на комп’ютері. Та окрім важливих соціальних навиків, таких як володіння грошима, розпізнавання годинника,орієнтування у просторі, дітей важливо навчити і при потребі просити допомоги.
«Цього теж треба навчити. Сьогодні дівчинка Наталя з нашого центру під час концерту підійшла до гурту «Пікардійська Терція» та стала співати разом з ними, бо вона не комплексує. У нашому центрі «Джерело» діти відкриті, посміхаються, жартують з тобою. Але вони були б зовсім іншими якби сиділи вдома, в чотирьох стінах разом з мамою, яка в депресії та без роботи. Бо навіть якщо в сім’ї є батько, він на роботі, а жінка мусить доглядати неповносправну дитину. Відтак в сім’ях бувають неврози і психологічні зриви. Тому в такій атмосфері дитина не буде відкритою та в потрібний момент не зможе покликати на допомогу», - каже Мирослав Ніколаєв.
За його словами, ще гірша ситуація в інтернатах для неповносправних дітей. Зокрема, там діти не те що соціально не адаптовані, вони буквально виростають під простинею, майже не встаючи з ліжок, адже доглядати їх нікому. Також дуже часто трапляються випадки недоїдання.
«Справа в тому, що одна санітарка там може бути на 20 дітей, тож вона просто фізично не встигає як слід всіх погодувати та доглянути. А чимало дітей самостійно приймати їжу не спроможні, їх треба годувати з ложечки, щоб спрацьовував ковтальний рефлекс. Тож коли в один з інтернатів приїхали іноземні студенти-волонтери вони вжахнулися побаченим», - розповідає Ніколаєв.
А одним з основних досягнень центру «Джерело» Мирослав Ніколаєв вважає те, що вдалося налагодити навчально-реабілітаційну програму, адже батьки, які 20 років тому починали цю справу були в ній аматорами. А вчителі, яких залучали в перші роки теж не мали досвіду роботи з неповносправними дітьми.
«Наприклад, на Заході є фахівці із так званої спеціальної педагогіки. А у нас ця галузь була ще не розвинута. Деякі наші ВНЗ готували вчителів-дефектологів, але в нашій візії ми говоримо не про дефекти, а про потенціали. У якому б стані дитина не перебувала, вона має свій потенціал, який треба виявити, та склавши ефективну програму багаторічним трудом її чомусь навчити», - каже Мирослав Ніколаєв.
Незважаючи на свою активну діяльність, кошти на зарплати працівників центр «Джерело» змушений шукати своїми силами. У цьому суттєво допомагають благодійники з числа українців Канади, Німеччини і Голандії, а також багато інших фундаторів. Окрім цього, батьки дітей створили ГО «Батьки джерела» та збирають пожертви у церквах. Водночас, з 2008 року розпочато часткове фінансування з міського бюджету.
«Так цьогорічний бюджет нашої благодійної організації становить 4 млн.грн. Цього року 2,5 мільйона нам дало місто, а ще півтори мільйона ми маємо назбирати самі. При цьому, комунальні видатки по будинку на пр. Червоної Калини 86а сплачуємо ми, бо є його власниками.», - констатує Ніколаєв, та бідкається, що будучи благодійною організацією змушені ще й сплачувати державі ПДВ.
«У цей будинок жертводавці вклали більше мільйона канадський доларів, проте п’яту частину цієї суми держава забрала собі у якості ПДВ. Живучи за благодійні пожертви ми не мали ні копійки державних коштів із 1994 року. Ми пишемо листи у Кабмін, щоб нас звільнили від ПДВ», - говорить директор навчально-реабілітаційного центру.
В майбутньому в приміщенні центру планується зробити реконструкцію даху та облаштувати на верхньому поверсі невеликі готелі, де зможуть жити батьки з дітьми, які приїхали здалеку на консультацію, та іноземні тренери, консультанти і волонтери.
