Шахтарем бути – в Карпати не ходити
Фото: //fckarpaty.lviv.ua
Підготуватися до матчу із «Шахтарем» у «зелено-білих» часу було більш, ніж достатньо. Національний чемпіонат на попередні вихідні взяв паузу в зв’язку із матчами збірної команди. А так, як зі стану львів’ян нікого не викликали, то команда Олександра Севідова могла добре підготуватися до дев’ятого туру.
У Мірчі Луческу з цього приводу було трохи більше проблем, тому що декілька гравців провели матчі за збірну. З огляду на це румунський наставник дав деяким гравцям відпочити, а ті, що вийшли на поле, можливо, були не такими свіжими, як того хотілося б. Плюс у матчі проти «Карпат» не міг зіграти дискваліфікований капітан Даріо Срна.
Розпочали матч команди очікувано. «Гірники» відразу взяли м’яч під свій контроль і окупували половину поля «Карпат». Але відкрили рахунок зовсім не очікувано. Уже на 6 хвилині Олександр Гладкий розпечатав ворота Антона Каніболоцького. Ісмаїлі рідко з’являється у складі «Шахтаря», мабуть, тому він переплутав нападника львівської команди із Ярославом Ракицьким і вивів суперника на побачення із Каніболоцьким. Олександр спокійно розібрався із воротарем.
Після цього «гірники» повністю закрили господарів поблизу, а то й зовсім у карному майданчику Ільющенкова. Але забити їм вдалося лише під завісу першого тайму. Шаленим ударом зі штрафного метрів із 30-ти Дуглас Коста по неймовірній дузі відправив м’яч у дальню «дев’ять». Здавалося, що тепер гості доведуть до логічного завершення матч у другому таймі. Але Мірча Луческу ніби щось знав, і навіть після того, як його команда зрівняла рахунок, продовжував кричати й емоційно розповідати підопічним, що потрібно робити на полі.
Герої "Карпат" Олександр Гладкий і Младен Бартуловіч
У другому таймі все почалося для «Шахтаря» знову гірше не придумаєш. Каніболоцький не встиг до м’яча і збив Страшкевича. Сталося це у штрафному майданчику. Дердо, головний арбітр матчу, спочатку показав штрафний в бік воріт «Карпат», але порадившись із помічниками, дістав жовту карту для стража воріт «гірників» і вказав а точку. І на шостій хвилині другого тайму Бартуловіч бездоганно пробив, вдруге вивівши львів’ян в перед.
Гра не змінилася. Донеччани кружляли навколо штрафного майданчика «левів». Але забили знову львів’яни, чим просто до екстазу довели вболівальників, котрі прийшли на стадіон. І знову відзначився Бартуловіч зі штрафного. Приблизно з того місця, де в першому таймі забив Дуглас Коста. Младен виконав подачу, Страшкевич вискакував, але до м’яча не дотягнувся, набігав Гладкий, та теж не встиг. Проте всі ці дії не дали змоги Каніболоцькому вийти на перехоплення, воротар до останнього чекав удару на лінії, а коли ніхто не торкнувся м’яча він вже просто не встиг парирувати удар. М’яч вдарився об газон і закрутився в дальній кут. 3:1 – такого результату напевно навіть Севідов не уявляв.
Тепер уже «гірники» наглухо закрили «зелено-білих» у карному майданчику. Але пробити частокіл ніг гравців «Карпат» було не просто. Розпочався справжній бій за Сталінград. Львів’яни кістьми лягали за результат. Але удар Ісмаїлі відбити не змогли. І лівий захисник донеччан на 71-й хвилині скоротив відставання, виправившись після своєї помилки.
Але більшого гравці «Карпат» зробити не дали. Були ще удари від Фреда, котрий замінив Гречишкіна, але свою реакцію продемонстрував Ільющенков. А в компенсований час двічі міг відзначитися Ярослав Ракицький, який уже перейшов грати повністю в атаку. Спочатку Ярослав пробив повз ворота, а в другому епізоді він качнув захисника і пробивав з під останнього у протихід Ільющенкову, але воротар ногою зумів відбити м’яч.
У цьому матчі богиня Фортуна не те, що повернулася потрібним місцем, а й обійняла і поцілувала футбольний клуб «Карпати». 2,5 удари за матч переросли у 3 забиті м’ячі. А «Шахтареві» залишається побажати, щоб у Сан-Себастьяні проти місцевого «Реала» зіграла зовсім по-іншому, аніж у Львові. Хоча в Іспанії гратимуть вже не в п’ятницю, тринадцятого.