Як ризиковані середньовічні експедиції змінили світ: у Кілі відбулася конференція Товариства глобальної історії
За словами організатора конференції, проф. д-ра Мартіна Крігера (Martin Krieger, CAU) конференція в Кілі була покликана продемонструвати масштабні й різнопланові наукові здобутки та показати, що експедиції Середньовіччя та Нового часу слід розглядати як організовані заходи, які цілеспрямовано розширювали межі знань через дослідження нових регіонів і пройшли шлях еволюції від військово-економічних місій до науково орієнтованих подорожей. «Відповідно, конференція мала на меті об'єднати підходи глобальної історії, історії знань та культури для комплексного аналізу цього історичного феномену», – зауважив він.
«Як професор економічної та соціальної історії, я звик спиратися на прагматичні факти. Погляньте в інше вікно: Кіль — єдине університетське місто в Німеччині, де прямо з навчальних корпусів можна бачити, як гігантські лайнери двічі на день відчалюють до Скандинавії. Як для уродженця Зальцбурга, який уже тривалий час живе і працює тут, — величне ковзання цих гігантських кораблів у гавань щоразу викликає щире захоплення, — зізнається другий організатор конференції, професор Геральд Шведлер (Gerald Schwedler, CAU). — Поки ми обговорюємо глобальну історію, ці кораблі своїми гудками нагадуватимуть нам про чітко відлагоджені процеси розлуки та зустрічі. Це доводить: навіть найбільші навколосвітні мандрівки починаються й завершуються цілком буденно. Визначальну роль тут відіграють саме наративи — історії, які створюються навколо цих подій».
За словами декана філософського факультету Кільського університету (CAU), проф. д-ра Дірка Вестеркампа (Dirk Westerkamp), глобальна історія завжди мала першорядне значення як для самого факультету, так і для Історичного семінару. «Це пов'язано, не в останню чергу, із — тут я цитую мого колегу Мартіна Крігера — "подвійною колоніальною історією" Шлезвіг-Гольштейну. До 1864 року Кіль, його університет та історична наука перебували під данським прапором, будучи частиною глобально активної монархії, що простягалася від Нордкапу через Гренландію до Ельби і володіла колоніями в Карибському басейні, Африці та Азії. А вже після 1864 та 1871 років Кіль та його університет інтегрувалися до Німецької імперії, ставши безпосередніми учасниками її імперіалістичної зовнішньої політики. Саме з цих історичних обставин організатори сьогоднішньої конференції виводять особливу відповідальність, яку вони водночас сприймають як професійний виклик», — зауважив професор Вестеркамп.
За словами відомої синологині, професорки, докторки Ангеліки Месснер (Prof. Dr. Angelika Messner), Студії з вивчення Азії та Африки (Asien- und Afrika-Studien, AS) досі мають виняткове значення, оскільки на їхній базі в Кільському університеті (CAU) впровадили постійну програму сертифікаційного навчання. Це унікальний приклад міждисциплінарної взаємодії кафедри середньовічної історії та історії Нового часу (Lehrstuhl für Mittlere und Neuere Geschichte), дослідників Старого Завіту (Alttestamentler), ісламознавців (Islamwissenschaftler) та синологів (Sinologen). «Цей напрям користується дедалі більшим попитом, а кількість студентів, які успішно завершують навчання, постійно зростає, — підкреслила професорка. — Ще однім результатом цієї діяльності стало заснування власної наукової серії "Кільські записки з азіатського та африканського народознавства" ("Kieler Beiträge zur Asiatischen und Afrikanischen Kunde"). Наразі світ побачили вже п'ятнадцять томів видання, які мають дуже високий рівень наукового цитування. Що стосується представленої тут книги "Священні місця в Азії та Африці" ("Heilige Orte in Asien und Afrika"), то я безпосередньо виступала її співредакторкою».
Тематикою пленарної доповіді докторки філософії, старшої наукової співробітниці та кураторки Колекції класичних та ближнєсхідних старожитностей Національного музею Данії Енн Гаслунд Гансен (Anne Haslund Hansen) стала Королівська данська експедиція Карстена Нібура до Аравії (1761–1767) та її зв'язок із концептом «біблійних земель». Авторка порушує важливе питання: «Кому належать ці сакральні території та як визначається їхній статус?». Очевидна відповідь про те, що географічно вони є власністю місцевого населення, на метафізичному рівні виглядає дещо інакше. «Саме так: у духовному сенсі цими землями володіють і віряни. Вочевидь, саме тому місія, що розпочалася в Копенгагені, далі пролягла через Стамбул (Константинополь) до Єгипту, де дослідники з певних причин були змушені перебувати протягом року. Головною ж метою подорожі був Ємен на Аравійському півострові, — розповідає дослідниця. — Мій науковий інтерес до цієї теми зумовлений професійною діяльністю в Національному музеї Данії (Nationalmuseet), де зберігаються артефакти експедиції Нібура. Варто зазначити, що колекційні матеріали наразі розпорошені між Кілем та різними установами Копенгагена. За останні двадцять років я підготувала три монографії та численні статті за цією тематикою. Зокрема, вдалося опублікувати один із раніше не виданих щоденників, який належав іншому учаснику подорожі, адже склад місії був колективним».
Цікаво, що оригінали подорожніх щоденників Карстена Нібура зберігаються саме в Університетській бібліотеці Кільського університету (Universitätsbibliothek Kiel). Ці унікальні матеріали свого часу лягли в основу його фундаментальної праці «Опис подорожі до Аравії та інших навколишніх країн» (Reisebeschreibung nach Arabien und andern umliegenden Ländern)
З тезами доповідей конференції (укр. та нім.) "Варта Баварії" познайомить читачів найближичими днями.
