Як ризиковані середньовічні експедиції змінили світ: у Кілі відбулася конференція Товариства глобальної історії
За словами організатора конференції, проф. д-ра Мартіна Крігера (CAU) конференція в Кілі була покликана продемонструвати масштабні й різнопланові наукові здобутки та показати, що експедиції Середньовіччя та Нового часу слід розглядати як організовані заходи, які цілеспрямовано розширювали межі знань через дослідження нових регіонів і пройшли шлях еволюції від військово-економічних місій до науково орієнтованих подорожей. «Відповідно, конференція мала на меті об'єднати підходи глобальної історії, історії знань та культури для комплексного аналізу цього історичного феномену», – зауважив він.
«Як професор економічної та соціальної історії, я звик спиратися на прагматичні факти. Погляньте в інше вікно: Кіль — єдине університетське місто в Німеччині, де прямо з навчальних корпусів можна бачити, як гігантські лайнери двічі на день відчалюють до Скандинавії. Як для уродженця Зальцбурга, який уже тривалий час живе і працює тут, — величне ковзання цих гігантських кораблів у гавань щоразу викликає щире захоплення, — зізнається другий організатор конференції, професор Шведлер. — Поки ми обговорюємо глобальну історію, ці кораблі своїми гудками нагадуватимуть нам про чітко відлагоджені процеси розлуки та зустрічі. Це доводить: навіть найбільші навколосвітні мандрівки починаються й завершуються цілком буденно. Визначальну роль тут відіграють саме наративи — історії, які створюються навколо цих подій».
За словами декана філософського факультету Кільського університету (CAU), проф. д-ра Дірка Вестеркампа, глобальна історія завжди мала першорядне значення як для самого факультету, так і для Історичного семінару. «Це пов'язано, не в останню чергу, із — тут я цитую мого колегу Мартіна Крігера — "подвійною колоніальною історією" Шлезвіг-Гольштейну. До 1864 року Кіль, його університет та історична наука перебували під данським прапором, будучи частиною глобально активної монархії, що простягалася від Нордкапу через Гренландію до Ельби і володіла колоніями в Карибському басейні, Африці та Азії. А вже після 1864 та 1871 років Кіль та його університет інтегрувалися до Німецької імперії, ставши безпосередніми учасниками її імперіалістичної зовнішньої політики. Саме з цих історичних обставин організатори сьогоднішньої конференції виводять особливу відповідальність, яку вони водночас сприймають як професійний виклик», — зауважив професор Вестеркамп.
