Родинний герб Каразіних: візантійський орел, болгарський лев і грецький шолом
Справжнім відкриттям на цьому шляху стала монографія українського історика та геральдиста, доктора історичних наук Олега Однороженка1 «Геральдика Слобідської України сер. XVII - поч. XX ст.», у 5-й главі якої наведені герби слобідської старшини: Дмитра Банческула, Якима Бедряги, родин Кантемирів, Каменських, Куликовських та Волошинових, графів Капністів та ін. Наприкінці автор наводить також блазон (опис) родинного герба Каразіних, запозиченого з прохання Василя Каразіна, складеного на ім’я імператора 31 січня 1804 р. щодо затвердження цього герба.
Засновник Харківського університету описує старожитній герб своєї родини наступним чином: «Гербъ, каковой употребляли в своих печатяхъ, съ 1725-го года до 1783 годовъ, дворянинъ выехавший изъ Болгарии и поселившийся въ Слободскихъ полкахъ, что ныне Слободская Украинская губерния, капитанъ Александръ и сынъ его полковникъ Назаръ Каразины, есть следующий: щитъ разделёнъ косвенною чертою на двое. Въ верхней части правой стороны одного, въ золотомъ поле орёлъ раздавливающий одною лапою землю, в другой держащий венок. Нижняя, левая сторона щита косвенною же чертою разделена опять на две части. Въ верхней – гербъ Болгарии: въ червлёномъ поле на дыбахъ стоящий коронованный левъ; в нижней: въ беломъ поле греческая литера, начальная имени того лица, которое гербъ употребляетъ. Щитъ увенчанъ греческимъ, а не готическимъ шелемомъ, такъ какъ произхождение фамилии от славянъ, поселившихся въ греческихъ областяхъ и оставшихся всегда подъ державою Восточной Империи»2.
Коринтський («а не готичний») шолом, ставший всесвітньо відомим завдяки сусідам коринтян спартанцям, які надавали йому перевагу (саме звідси його друга назва — дорійський, адже спартанці — одне з дорійських племен), що увінчує щит, на реконструкції українського каліграфа Олексія Чекаля3 виглядає досить колоритно — не лише на початку ХІХ століття, а навіть й сьогодні.
Земля (себто "Держава") у лівиці візантійського орла є сталим символом, проте вінок у правиці замість полум'яного меча (у взантійській традиції) чи скіпетра (в московській) виглядає дуже оригінально. Хоча, за словами того ж О. Однороженко, саме такий арсенал в лапах орла на той час не був чимось незвичайним.
Головним сюрпризом, так чи інакше, для багатьох є походження родини Каразіних від болгар (а точніше «славянъ, поселившихся въ греческихъ областяхъ и оставшихся всегда подъ державою Восточной Империи»). Грецька літера, «начальная имени того лица, которое гербъ употребляетъ» (тобто, власне Каразіна) — це «Каппа», себто «К». З цих міркувань, не зовсім зрозуміло, чому для сучасного герба Університету була обрана саме літера «У», а не «К». Втім, це завжди можна виправити — ось і спартанський шолом, можливо, став би в нагоді!
____________
1 Олег Однороженко — український історик та громадський діяч, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, член Українського геральдичного товариства.
2 РГИА, ф. 1343, оп. 25, ед. хр. 1254, л. 2.
3 Олексій Чекаль - український дизайнер та каліграф, науковий співробітник Музею книги і друкарства України, професор Florence Classical Arts Academy
