Хрест з 8 гадюками і Святим покровителем: бельгійська традиція із саксонським корінням

Ростислав Касьяненко, архівар | Субота, 10 травня 2025, 18:20

Роздвоєний хрест із завитими кінцями на печатці Альбрехта Ведмідя уособлює попарно з'єднаних вісім гадів, голови яких дивляться одна на одну.

Хрест з 8 гадюками і Святим покровителем: бельгійська традиція із саксонським корінням

Як не дивно, але (на відміну від своїх спадкоємців) маркграф Північної і фундатор Бранденбурзької марок, маркграф Лужиці, герцог Саксонії, очільник дому Асканія-Ангальт Альбрехт Ведмідь (нім. Adalbert;, Albrecht I. von Brandenburg; більш відомий як Albrecht der Bär, бл. 1100 — † 1170) зображений на більшості статей про нього з печаткою, на якій ми бачимо герб не згаданих територій, а його первинного феоду — графства Балленштедт. На печатці ми спостерігаємо лицаря зі списом, мечем і щитом, на якому зображено роздвоєний хрест із завитими кінцями та трьома кульками: дві над одній по центру хреста (на топ-ілюстрації виділено нами червоним). Напис по периметру печатки: 'Adelbertus D(e)i gr(ati)a marchio' (укр. «Адельберт, з Божої милості маркграф»).

Онлайн-довідник з генеалогічних досліджень в Нідерландах Genwiki Limburg надає цікаву інформацію щодо геральдичної традиції правителів Балленштедта у ХІІ столітті. Буцімто роздвоєний хрест на печатці Альбрехта (Адальберта) Ведмідя — саме "зміїний". Себто такий саме, як на гербі у родини фон Меркельбах (von Merckelbach або нід. ван Меркельбек, van Merkelbeek), що походить від Гейну з Анстельрата (Huyn van Anstelrath або нід. Huyn van Amstenrade), Гаверта, Анстела та Балленштедта (Havert, Anstel, Ballenstedt). А саме — чотири пари срібних зміїних голів на червоному тлі, що створюють хрест (клейнод: червоний дракон, див. іл. вверху праворуч). Запам'ятаємо цього Гейна з Амстенраде, який був дивним чином пов'язаний з графами Балленштедту.

Як свідчить генеалогічна розвідка Genwiki Limburg, Зігфрід з Балленштедта був пфальцграфом Лотарингії та проживав у замку Шенау в Ріхтеріху (між Аахеном і Керкраде). Його наступником був син Вільгельм, від якого, ймовірно, походить Мейнер з Анстеля (граф з Анстеля 1150 року, замок Анстел, Керкраде). Від цього Вільгельма з Балленштедта та Адельбурги з Ріхтеріха, ймовірно, походить також і рід Гейну з Меркельбеку (Huyn van Merkelbeek), який мав свій замок на річці Анстел у Керкраде (ця річка з німецького боку досі існує і називається так само Амстел). Як Гейни з Анстеля, так і Меркельбахи, використовували однакові герби з червоним щитом та зміїним хрестом, а графи Балленштедта того часу мали печатку з таким самим зміїним хрестом. Також в аналах можна знайти кілька дарувань однакових земельних ділянок у Кромбаху від родин з Балленштедту та Анстелю на користь монастиря Рольдук.

Між тим, роздвоєні хрести є сталим геральдичним символом Сереньовіччя. Втім що саме вони уособлювали? Розглянемо, приклад об'єднаного муніципалітету Сіттард-Гелен (нід. Sittard-Geleen; лімб. Zittert-Gelaen) у провінції Лімбург на південному сході Нідерландів (утворений у 2001 р. з колишніх муніципалітетів Сіттард, Гелен і Борн).

Герб міста Сіттард

Перший герб Сіттарда (див. реконструкцію зверху ліворуч) був офіційно затверджений 20 жовтня 1819 року Вищою Шляхетською радою (Hoge Raad van Adel) для муніципалітету Сіттард у нідерландській провінції Лімбург. Блазон: «У лазуровому полі — вісім золотих зміїних голів. Щит увінчаний золотою короною» (у блазоні при цьому не зазначено, що деякі з голів з'єднані попарно й дивляться одна на одну — саме в такій формі зміїні голови утворюють хрест, чиї кінці закручені всередину). Хоча в описі це не вказано, щит увінчаний саме маркізькою короною (корона з п’яти видимими листками). Герб використовувався муніципалітетом задовго до його офіційного визнання. Втім, існують первні сумніви щодо його достовірності, оскільки печатки судової палати (schepenbank) Сіттарда з XIII століття зображують якореподібний хрест (ankerkruis, див. іл. нижче — праворуч) або схожий символ (печатка на ілл. в центрі), проте не зміїні голови. На думку дослідника Хартемінка (Hartemink), щодо первинного символу, скоріше ідеться про завитий хрест із фігурою апостола Петра позаду (на іл. нижче — ліворуч).

У 1321 та 1664 роках використовувалися печатки, на яких зображено лише хрест без супровідних елементів. У 1734 році (див. іл. нижче — по центру) застосовувався герб, подібний до першого герба, затвердженого Вищою радою шляхетства. Але на цьому печатці зміїні голови були зображені так, що вони самі утворювали хрест, дивлячись одна на одну, а не формували його простором між ними.

Пізніше, 23 серпня 1982 року, Сіттард отримав новий герб згідно з Королівським указом (див. іл. на початку глави "Герб міста Сіттен" — праворуч). Блазон: «У золотому полі чорний завитий хрест (krulkruis); у червоній основі щита — три золотих ламаних балки (chevrons). Щит увінчаний золотою п’ятилисною короною». Кінці рамен у цьому випадку завиваються назустріч одне одному. Таким чином, муніципалітет фактично повернулося до хреста, зображеного на перших печатках ХІІІ-ХІV століть. Проте приклад Сіттарда красномовно свідчить про тотожність обох символів, які походять один з одного.

Герб міста Амстенраде

Настала черга повернутися до згаданого на початку статті Гейну з Анстельрата або Амстенраде (Huyn van Anstelrath або van Amstenrade). Ось блазон герба цього міста, прийнятий у 1920х роках: «Щит перетятий вертикально: у першій частині — в червоному полі срібний хрест із двома голівками змій на кінцях рамен; у центрі — малий щиток срібного кольору з трьома червоними круглими фігурами (дві над однією). У другій частині — розтятий і перетятий на чотири срібні поля: у першому та четвертому — чорний лев із двома хвостами, із золотою короною, червоним язиком; у другому та третьому — чорна трикутна борона. Щитотримач: Свята Гертруда в натуральному кольорі, вбрана в чорний чернечий габіт, із золотою німбом навколо голови, тримає в лівій руці золоту єпископську палицю, по якій вгору лізуть три миші».

Хрест із зміїними головами історично походить із герба роду ван Гейн (Van Huyn), який був першим, хто правив сеньйорією Амстенраде Ліва половина щита, поділена на чотири частини, запозичена з герба роду д’Ансембургів (d'Ansembourg), що правили останніми. У 1537 р. судовий округ (schepenbank) Ойрсбека, до якого також належав Амстенраде, був закладений родині ван Гейн, яка викупила його у 1610 р. Ще через 44 роки ця територія була перетворена на графство Амстенраде-Гелен (Amstenrade-Geleen). Свята Гертруда є покровителькою Амстенраде. Малий щит із трьома червоними кулями походить із герба Принтгагена (Printhagen).

Вперше муніципалітет розглядав затвердження герба у 1896 році. Цей варіант містив лише герб родини ван Гейн (себто тільки хрест із головами змій) на щиті, увінчаному п’ятилисною короною. Поруч був ще один щиток із гербом д’Ансембургів, також увінчаний п’ятилисною короною. Обидва щити були з'єднані стрічкою, яку тримала свята Альдегона (Sint Aldegonda). Висновок Вищої шляхетної ради (Hoge Raad van Adel) щодо цього проєкту був негативним. Натомість були запропоновані два альтернативні варіанти, що також зберігали історичну основу: а) щит поділений: на одній половині — парафіяльна свята, на іншій — герб д’Ансембургів (герб Гейнів у цьому варіанті виключався); б) також поділений щит: зліва — герб д’Ансембургів, під ним — герб Гейнів з Амстенраде; справа — парафіяльна Свята.

Через 25 років після першої заявки муніципалітет все ж таки обрав новий, четвертий варіант герба, який згодом і було затверджено — це був трохи спрощений і менш перевантажений проєкт порівняно з тим, який громада воліла спочатку.

Рід ван Гейнів у Середньовіччі

Лицарський рід Huyn van Amstenrade у XIV ст. походив із землі Валькенбург (Valkenburg). Найдавнішим відомим представником родини вважається Сервеас Гейн (Servaes Huyn) з Амстенраде, який згадується у 1350 та 1366 роках як ленник герцога Брабантського.

Основний герб роду Huyn van Amstenrade містить у червоному полі срібний хрест із головами змій (slangenkruis), а поверх нього — срібний щиток (нід. hartschild) з трьома червоними кулями (дві над одною). Малий щит походить від родини Принтгаген (Printhagen). Над шоломом в короні піднімається срібний дракон.

Аристократичний рід Гейнів з часом поділився на чотири основні гілки:

Huyn van Amstenrade
Huyn van Geleen (гілка з часом дала герб місту Гелеен, див. іл. нижче — праворуч)
Huyn van Maastricht
Huyn van Rivieren (у Вурендаалі)

Міський герб Гелеена

Щит розтятий і перетятий на чотири поля: у червоних першому та четвертому — срібний змієподібний хрест (slangenkruis) з вісьмома зміїними головами; у срібних другому та третьому три червоних кулі (розташовані 2 над 1), взяті з малого щита роду Huyn. Таким чином, родовий герб Huyn був повторений не лише у міському гербі Сіттарда, але й Гелеена. Після злиття муніципалітетів Гелеен та Сіттард у 2001 році в одну громаду, старий міський герб Гелеен втратив офіційний статус. Нова громада Сіттард-Гелеен на сьогоднішній день не має затвердженого герба, однак змієподібний хрест зберігає важливе символічне значення та займає чільне місце на прапорі громади.

Герби Меркельбеку та Ондербанкену

В історичному сенсі цікава доля герба міста Меркельбек (див. на іл. нижче — ліворуч). , що носить ім'я родини (яку ми вже згадували на початку) фон Меркельбах (або нід. ван Меркельбек, van Merkelbeek), що походить від того самого Гейну з Амстерраде. Герб було так само надано Вищою радою дворянства лімбурзькому муніципалітету Меркельбек наприкінці XIX століття, а саме 22 вересня 1892 року У 1982 році Меркельбек був об'єднаний з муніципалітетом Ондербанкен. В результаті від муніципального герба відмовилися. Хрест з головою змії можна знайти на гербі Ондербанкена (див. на іл. вище — ліворуч).

Сучасне використання герба Huyn

Герб роду Huyn досі використовується в символіці низки міст та сіл Нідерландів (цікаво, що парафіяльний Святий або Свята у кожної громади — свої). Зокрема, його елементи присутні в гербах: