«Обличчя реформи»: на Прикарпатті ліквідували спеціальну загальноосвітню школу-інтернат - Сушко
Про це повідомив голова ТСК Верховної Ради, нардеп від «Слуги народу» Павло Сушко за результатами чергового візиту до дитячих закладів на Прикарпатті.
Члени ТСК мали змогу побачити порожні приміщення колишньої школи, які викликали тільки сум. Ліквідувавши спеціальну школу, місцева влада до цього часу так і не спромоглася придумати, що ж можна відкрити на її місці. Так і стоїть покинута.
«Ось і вся реформа деінституціалізації в дії», – констатує нардеп.
Замість спеціальної школи у Тлумачі відкрили дитячий притулок з жахливими умовами, а в Калуші – просто знищили.
«Саме з необхідністю виконання Національної стратегії з реформування системи інституційного догляду та виховання дітей представники Івано-Франківської ОДА і пов’язали ліквідацію іншої спеціальної школи для слабочуючих дітей – Калуської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів №2, яка припинила своє більш ніж 50-ти літнє існування у травні минулого року, – повідомив Павло Сушко. – Всі діти, які навчалися у цій школі, перейшли до тієї, що залишилася – до Калуської спеціальної школи».
Калуська спеціальна школа приємно вразила членів ТСК своєю атмосферою та прилаштованістю для потреб дитини з порушеннями слуху. Для них створені всі умови. Від сучасної матеріально-технічної бази, педагогів-сурдоперекладачів, до сприятливої атмосфери і розуміння всіх тонкощів психології таких учнів. Послуги, що надаються у закладі, та фахівці такого рівня дітям із сільської місцевості за місцем проживання просто недоступні. І в цьому є її унікальність.
Наразі в Україні, за даними МОН, працює 23 школи для тотально нечуючих дітей та 16 закладів для слабочуючих. Спеціальні школи для дітей з певною нозологією не є унікальним явищем для України, вони існують у всьому світі. Наприклад, за першим пошуковим запитом лише у провінції Онтаріо (Канада) функціонує 3 спеціальні школи для дітей з порушеннями слуху: Sir James Whitney School for the Deaf, Robarts School for the Deaf, Ernest C. Drury School for the Deaf. І ніхто там не намагається протиставити спеціальну освіту інклюзивній, та, тим паче, стверджувати, що спеціальні школи заважають розвитку інклюзії.
Навпаки, досвід інших країн світу свідчить, що інклюзія може розвивається паралельно спецосвіті, і саме спеціальні школи стають тими осередками, навколо яких формується інклюзивне середовище, де відбувається підготовка спеціалістів для інклюзії, а особи з інвалідністю мають змогу отримати різноманітні соціальні послуги. І тільки в нашій країні спеціальні школи з якого то дива стали винні в усьому – і в повільному впровадженні інклюзії, і у відсутності належних соціальних послуг для дітей з ООП, і в тотальному провалі реформи деінституціалізації.
«Так, а в чому тоді ж деінституціалізація дітей, про яку ви так говорите, панове реформатори? – задається питанням Павло Сушко. – Невже ви не бачите, що нічого, окрім руйнації, ваша реформа не приносить?»