Новий голова Рівненської облради: зараз не можна прожити без «губернаторів»
На фото: Михайло Кириллов (в центрі)
На його переконання виправити таку ситуацію можливо лише внаслідок докорінної зміни Конституції та законів. Верховна Рада має змінити законодавство: «Якщо ми беремо той факт, що голова ОДА мусить підписувати платіжні доручення для забезпечення життєдіяльності області, і ніхто інший цього виконати за нього не має права. Тобто з тими законами, які сьогодні чинні, не може бути ситуацій, при яких в області буде відсутня посада голови ОДА», - зазначив голова Рівненської облради.
Як приклад безуспішної спроби позбутися панування державних адміністрацій Кириллов
наводить перебіг подій в сусідній Львівщині. Депутати Львівської облради створили власний виконавчий орган на заміну ОДА з відповідними повноваженнями, проте суд скасував всі їх рішення.
На думку М.Кириллова, зараз облрада як представницький орган влади, має пропонувати рішення, які виконавчий орган влади (тобто, державна адміністрація області) буде виконувати. «Також у нас має бути контроль за виконанням цих рішень. Зараз ми хоча б починаємо на щось впливати, щось контролювати», - стверджує голова облради.
Нагадаємо, що Михайло Кириллов, депутат від ВО «Батьківщина» (до злиття опозиції представляв "Фронт змін"), був обраний головою Рівненської обласної ради 4 лютого замість регіонала Юрія Кичатого.
Також Михайло Кириллов у інтерв'ю виданню «Главком» повідомив, що через обрання на посаду позбувається власного бізнесу.
«З 1999 року я помаленьку почав займатися підприємницькою діяльністю. Був власником мережі магазинів з продажу автозапчастин «Самурай Авто». З 2005 року бізнес набрав більших обертів. Зараз я, як голова облради, вже не маю права займатися підприємницькою діяльністю. Тому надалі ним будуть займатися мої бізнес-партнери. До цього бізнесу я вже відношення ніякого не матиму. Якусь частину з того, що мав в бізнесі, я уже продав», - розповів голова облради.
За матеріалами ERVE.UA
Фото: Главком
Від Ред.: Цікава і гостра дилема, яка стосується всієї країни: чи можливі справжні глибокі зміни в межах чинної системи? Здавалось би очевидна саме негативна відповідь - неможливі. Але й "нова", на кшталт М. Кириллова, влада теж має свою рацію: якісь рішення необхідні вже сьогодні і вони передбачають певні процедури. Ці норми можуть бути глибоко регресивними, недолугими, проте на сьогодні вони чинні.
Тобто, дотримання деяких, якщо не багатьох, чинних законів робить переміни повільними і суперечливими, або й взагалі неможливими. Опозиція до режиму ("реєстрова", майданна чи будь-яка інша) має відповісти в першу чергу на риторичне запитання - тобто, звернене власне до себе: ми хочемо ремонту косметичного, капітального чи реконструкції? Простіше кажучи: чи може країна дозволити собі зараз поступову еволюцію (терапію), чи порятунок лише в болісній операції (революції)?
