Агнешка Гут з Щецину: знавець геральдики, "протонотаріусів" та канцелярій Західнопоморських герцогів

Instytut Historyczny Uniwersytetu Szczecińskiego  |  Понеділок, 8 липня 2024, 22:39
Габілітована докторка філософських наук Агнешка Гут, є чи не найкращою експерткою у геральдиці Західної та Cхідної Померанії (пол. Pomorze Zachodnie i Pomorze Wschodnie). Наукововий інтерес до цієї царини у доцентки Інституту Історії Щецинського Університету простежується вже чверть століття, починаючи з магістратури.
Агнешка Гут з Щецину: знавець геральдики, "протонотаріусів" та канцелярій Західнопоморських герцогів

Агнешка Гут  (пол. Agnieszka Gut) особливо цікавиться геральдикою, що знайшло відображення в її магістерській дисертації «Розвиток герба міста Старогард (див. нижче) з 13 до початку 19 століття» та в оглядах творів, присвячених муніципальному та князівському гербам Західної Померанії.

Поморська дипломатія є другим напрямком її наукових досліджень, результатом яких є статті, що стосуються канцелярської та позаканцелярської діяльності нотаріусів західнопоморських герцогів у ХІІІ та першій половині XIV ст. Ці дослідження також порушують питання, пов'язані з існуванням у цей період канцелярської служби при дворі щецинських князів. Вона також зосереджувала свою увагу на формулярах середньовічних документів західнопоморських герцогів. Агнешка Гут провела детальний аналіз змін, що відбувалися в способі складання дипломатичних документів, вплив іноземних канцелярій і прагнень герцогських канцелярій виробити власну форму з індивідуальними рисами. Цей аналіз ліг в основу її докторської дисертації під назвою «Форма документів західнопоморських князів до середини XIV століття» (2002).

Темою габілітаційної дисертації Агнешки Гут була східнопоморська дипломатія ХІІІ століття. У зв'язку з цим дослідженням були написані статті, присвячені канцлерам східнопоморських герцогів та автентичності документів, виданих в цій місцевості (цистерціанці з Букова Морського і Пельпліна, норбертанки з Жуково). У 2014 році вийшла її монографія під назвою «Середньовічна східнопоморська дипломатія», в якій було проаналізовано документи та канцелярії Східної Померанії до 1309 року. Це стало підставою для проведення процедури габілітації, завершеної у травні 2015 року присвоєнням вченого ступеня габілітованої докторки. За цю роботу вона отримала відзнаку журі Премії професора Стефана К. Кучинського «Джерелознавство» за 2014 рік у категорії робіт з джерелознавства та допоміжних наук історії.

Від початку ХХІ століття А. Гут також інтенсивно вивчала муніципальну геральдику Західної Померанії. Їй належить кілька статей, присвячених гербам міжвоєнного і нового періоду, і перш за все книга, опублікована в 2005 році під назвою «Герби повітів і гмін провінції Померанія в міжвоєнний період», за яку в 2006 році авторка отримала відзнаку журі премії імені Адама Геймовського, присудженої Польським геральдичним товариством. 

"В результаті було написано кілька статей, присвячених гербам міжвоєнного періоду, а також, передусім, опублікована у 2005 році книга 'Герби повітів і громад у провінції Померанія у міжвоєнний період'."

"За цю роботу авторка отримала відзнаку Журі Нагороди імені Адама Геймовського, що присуджується Польським геральдичним товариством."

Герби на світлинах: а) міста Старогард (праворуч верх.); б) міста Щецин (ліворуч); в) Західної Померанії (праворуч низ).

 

Найважливіші публікації

Монографії:

Форма документів західнопоморських герцогів до середини XIV ст., Щецин: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego, 2002 (Uniwersytet Szczeciński, Rozprawy i Studia, Vol. [DIX] 435), стор. 282.

Герби повітів і гмін провінції Померанія у міжвоєнний період, Щецин: Wydawnictwo "Dokument" Oficyna Archiwum Państwowego w Szczecinie, 2005, стор. 154.

Середньовічна східнопоморська дипломатія. Документи та канцелярії Східної Померанії до 1309 р., Щецин: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego, 2014 (Uniwersytet Szczeciński, Dissertations and Studies, Vol. [CMLXIII] 889), стор. 343.

За її редакцією:

Історія lux veritatis. Пам'ятна книга, присвячена професору З. Хмелевському з нагоди 60-річчя від дня його народження, Щецин: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego, 2002 [у співавторстві з Р. Газінським].

Навколо знаків і символів. Герби, монети та печатки в Померанії, Сілезії та Любушській землі до 1945 р., Варшава: Видавництво DiG, 2008 [у співавторстві з А. Хлебовською].

Новогард і околиці протягом століть, Щецин: Видавництво Хогбен, 2010.

Сільська місцевість у польській геральдиці та сигіларії, Варшава: Видавництво DiG, 2012 [у співавторстві з П. Гутом].

Важливі статті:

Образ правителя у світлі аренґа князя Щецинського – Барніма І (1220-1278), Gdańskie Studia z dziejów Średniowiecza, No 6, 1999, pp. 65-76.

Порядок шляхетних свідків у заповітах західнопоморських герцогівв до середини XIV ст., Studia Źródłoznawcze, Vol. XXXIX, 2001, pp. 29-35.

Правові основи прусської самоврядної геральдики в міжвоєнний період, Czasopismo Prawno-Historyczne, Vol. LV, 2003, No 2, pp. 273-284.

Вплив націонал-соціалістичної ідеології на німецьку самоврядну геральдику на прикладі провінції Померанія ("Польська геральдика під час Другої світової війни, 1939-1945". Матеріали наукової сесії Влоцлавека 14-15 жовтня 2004 р., під редакцією С. К. Кучинського), Влоцлавек 2005, с. 25-43.

«Протонотаріус» і «канцлер» західнопоморських герцогів у XIІІ-XIV ст. Внесок у проблему іменування чиновників у середньовічних канцеляріях ("Критика, інтерпретація", під редакцією Б. Трелінської), Варшава 2005, с. 219-226.

Офіц канцлера під час правління герцога Східної Померанії Мсьцівоя II (1266-1294), Studia Źródłaznawcze, Vol. XLIII, 2005, pp. 53-60.

Ян «де Люгендорф» – канцлер Самбора ІІ, князь Любішевсько-Чевський ("Прагматична література в Польщі до кінця XVIII століття на загальному фоні", під редакцією Я. Ганчевський, А. Вальковський), Ольштин 2006, с. 103-113.

Стан досліджень середньовічної дипломатії західнопоморських герцогів, в: "Bellliculum diplomaticum II Thorunense". Канцелярії правителів польських земель у середні віки та Новий час на порівняльному тлі, під редакцією В. Хоронжичевського, Й. Тандецького, Торунь 2007, с. 181-189.

Західнопоморська геральдика в польській історіографії ("Навколо знаків і символів. Герби, монети та печатки в Померанії, Сілезії та Любушській землі до 1945 р.", під редакцією А. Хлебовської, А. Гута), Варшава 2008, с. 9-19.

Документи про цистерціанський монастир у Буково Морському до 1316 р., Zapiski Historyczne, Vol. LXXIII, 2008, Issue 1, pp. 97-137.

Підробки Пельпліна до 1309 р. ("Kaci, święti, templare", ed. B. Śliwiński), Malbork 2008 (Studies in the Middle Ages, No. 14), pp. 97-137.

Автентичність документів ХІІІ століття норбертинського монастиря в Жуково, в: Scriptura, diploma, sigillum. Роботи, запропоновані професору Казимиру Бобовському, під редакцією Я. Здренки, Я. Карчевської, Зелена Гура 2009, с. 125-150.

Символіка гербів сучасних сільських гмін Західного Помор'я ("Сільська місцевість у геральдайсі та польській сигіларії", під редакцією А. Гут, П. Гут), Варшава 2012, с. 215-234.

Рецепція німецької самоврядної геральдики в сучасних гербах західнопоморських повітів, Przegląd Zachodniopomorski, Vol. XXVIII, 2013, No 4, pp. 5-21.

Західнопоморська геральдика та сфрагістика в дослідженнях Мар'яна Ґумовського. Щорічник Польського геральдичного товариства, No XII (XXIII), 2013, с. 147-157.

Нарис західнопоморської дипломатії в середні віки ("Старопольська дипломатія, під редакцією Т. Юрек), Варшава 2015, с. 509-517.

Запровадження григоріанського календаря в Західній Померанії, Przegląd Zachodniopomorski, vol. XXXI, 2016, No 2, pp. 69-88

Джерела геральдичних знань Людвіга Вільгельма Брюггемана. Міські герби в Детальному описі сучасного стану Кенігля. Прусське герцогство Західне і Верхнє Померанія. Західнопоморський річник XXXIII (LXII), 2018, вип. 1

Пожежа в Старгарді 7 жовтня 1635 року (Archeologia Stargardu, t.IV: Wojna trzydziestoletnia. Pożar miasta w dniu 7 października 1635 r.), 2019,

Герб міста як засіб соціальної комунікації. Символічний зміст герба Кам'я Поморського до кінця 19 століття 2020, Zapiski Historyczne, том 85, випуск 3

Герцогство Померанія і Старгард під час Тридцятилітньої війни в Померанії, 2019

Середньовічний княжий документ як засіб соціальної комунікації на периферіях Латинської Європи 2021

Міська корона в гербах міст Королівства Пруського в контексті офіційних геральдичних правид (до 1918 року)2021, Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego nowej serii

Джерело

comments powered by HyperComments