Причиною піднесення пруських герцогів до королів є повстання Б.Хмельницого — Арестович

Неділя, 2 червня 2024, 02:58
Зв'язок між історичними паралелями набагато легше відстежувати через війни. Будь-яка пан'європейська війна, включаючи нинішню, є продовженням попередніх — починаючи з Тридцятирічної війни (1618-1648).
Причиною піднесення пруських герцогів до королів є повстання Б.Хмельницого — Арестович

Про це заявив Олексій Арестович, відповідаючи на питання ведучого Василя Голованова, чи є зв'язок між нинішньою і попередніми війнами в Європі.

Проводячи зв'язок між історичними паралелями, О.Арестович наголосив, що кожна з пан'європейських війн, починаючи з Тридцятирічної (1618-1648) є продовженням попередніх. 

"Що я маю на увазі. Пруссія, яка згодом стала основою Німецької держави, тоді була відносно невеликим державним утворенням, схожим на нинішню Молдову. Тобто одним з численних територіальних утворень (їх було близько 400) тодішньої Німеччини, яка представляла собою "клаптикову ковдру". Тобто слабким і відверто периферійним гравцем — центром німецького католицького світу швидше мала б стати Баварія або Австрія. І раптом щось відбувається, і герцогство Прусське, васал Польського королівства, отримує автономію, а курфюрст Бранденбурзький Фрідріх III у 1701 році стає першим Прусським Королем Фрідріхом І. Що лежить в основі цих подій? Як пояснює підпис до однієї з картин першого прусського короля у берлінському палаці Шарлоттенбург, це було повстання Богдана Хмельницького. Воно настільки ослабило Річ Посполиту, що їй було не до боротьби з прусськими герцогами. Таким чином, Пруссія, як і нинішня Німеччина, у багатьох аспектах зобов'язана Україні і в значній мірі — повстанню Хмельницького. Саме воно стало причиною подальшого піднесення Пруссії на чолі з Фрідріхом ІІ — старим Фріцом. Після цього історія пішла іншим шляхом, що і призвело Європу до І та ІІ Світових воєн. Це — щодо історичних паралелей", — резюмував він.

Історична довідка

Тридцятирічна війна (нім. Dreißigjähriger Krieg; англ. Thirty Years War) — перша загальноєвропейська війна у 1618-1648 роках між союзом католицьких і коаліцією протестантських держав [1]. До союзу входили Священна Римська імперія та Іспанія, очолювані імператорською династією Габсбургів, а також німецькі князівства Католицької Ліги (переважно західні та південні: Баварія, Кельн), італійські міста-держави, Португалія. В антигабсбурзькій коаліції перебували протестантські німецькі князівства (переважно східні та північні: Саксонія, Бранденбург-Пруссія, Пфальц, Брауншвейг-Люнебург), Нідерланди, Данія-Норвегія, Англія, Шотландія, Швеція, до яких 1635 року приєдналася католицька Франція. Католицький союз підтримували Римська курія та Річ Посполита, включно з українськими козаками [2][3]. Протестантській коаліції допомагали Османська імперія та Московське царство. Причинами війни стало католицько-протестантське релігійне протистояння (Протестантська унія 1608, Католицька ліга 1609), конфлікт між імператором та удільними німецькими князями, національно-визвольні рухи в землях Габсбургів (Чехія, Угорщина, Нідерланди), стара боротьба за домінування в Європі між Австрією (Габсбургами) та Францією (Бурбонами). Безпосереднім приводом війни стало чеське повстання. Тридцятилітню війну поділяють на чотири періоди: чесько-пфальцький (1618-1625), данський (1626-1629), шведський (1630-1635), франко-шведський (1636-1648).


Герцогство Пруссія (лат. Ducatus Prussiae; нім. Herzogtum Preußen) — у 1525-1701 рр. німецька монархічна держава на території Східної Пруссії (столиця: Кьоніґсберґ  [4] або Королевець-Прусський[5]). Очолювалася прусськими герцогами. Заснована останнім великим магістром Тевтонського ордену Альбрехтом з роду Гогенцоллернів [6], який перетворив католицьку Орденську державу на секуляризоване лютеранське герцогство [7]. До 1657 року перебувала у васальній залежності від Польщі, була леном польських королів. З 1618 року, внаслідок вигасання лінії Альбрехта, перейшла до бранденбурзьких маркграфів і курфюрстів Священної Римської імперії з дому Гогенцоллернів, які стали носити титул прусських герцогів. У персональній унії з маркграфством Бранденбургу складала федерацію Бранденбург-Пруссія. 1701 року, за правління останнього герцога Фрідріха III перетворена на королівство Пруссія.

Королівство Польське (лат. Regnum Poloniae, пол. Królestwo Polskie) — польська середньовічна і ранньомодерна монархія утворена ще у 1025 році. Після укладення Люблінської унії під назвою Коро́на Королі́вства По́льського (пол. Korona Królestwa Polskiego, лат. Corona Regni Poloniae, скорочено — Корона) у 1569 році стало однією з двох частин федеративної держави — Речі Посполитої Обох Народів [8]. За умовами унії, що стала результатом династичного союзу, Короні передано Волинське, Київське і Брацлавське воєводства на терені України, а також Підляшшя, що раніше входило до складу Великого князівства Литовського [9].


Річ Посполита (пол. Rzeczpospolita, лит. Žečpospolita, біл. Рэч Паспалі́тая, ст.-укр. Рѣчъ Посполита) — у 1569—1795 роках монархічна конфедерація Королівства Польського і Великого князівства Литовського і Руського. Одна з найбільших держав континенту в ранньому новому часі [10]. В першій половині XVII століття, в добу своєї могутності, охоплювала територію близько 990 тисяч км²[6], на якій мешкало до 11 млн осіб різних національностей та конфесій. Очолював її виборний монарх, який мав складений титул короля польського і Великого Князя Литовського. У країні, що займала терени сучасних Польщі, України, Білорусі, Литви, Латвії, Молдови, південної Естонії та заходу Росії, панувала шляхетська демократія, що забезпечувалася через вибори до представницьких та місцевих органів: сейму, сеймиків, судів тощо. Країна мала високий рівень децентралізації управління. Столиця розташовувалася у Кракові (до 1596) і Варшаві (після 1596)[11].


Корона Королівства Польського (рожевим) на мапі Речі Посполитої та її васалів в 1619. Wikimedia 

Українська національна революція 1648-1676 рр. (також «Хмельниччина», «козацьке повстання Богдана Хмельницького», «національне повстання» або «польсько-козацька війна») — породжений українськими реаліями раннього Нового часу складний політичний процес, що під гаслами захисту православ'я, прав і свобод Війська Запорозького й народу України поєднував у собі боротьбу за національне визволення, масовий соціальний протест і збройні форми громадянського протистояння та супроводжувався кардинальними змінами всіх сфер і рівнів життєдіяльності суспільства. Типологічно споріднений із масштабними суспільно-політичними рухами в низці країн Центральної і Західної Європи, які вступали в період створення національних держав і вироблення якісно відмінної від середньовічної системи соціальних відносин [10].


Використані джерела

  1.  Baran O. Gayecky G. The cossaks in Thirty years war.Volume I: 1619—1624; Volume II: 1625—1648,
  2. Голубуцький В. Запорозьке козацво. — К., 1994.
  3. Сергей Махун. Казаки наемники в Тридцатилетней войне 1618–1648
  4. Заснування Кенігсберга. Фортеця на горі.
  5. «Кенігсберг Королівцем називався, а це вже після німці його в Кенігсберг перехрестили». РВБ: Благомірні промови // Салтиков М. Є. (Щедрін Н.) Зібрання творів у 20 томах. Том 11. - С. 476.
  6. Юрій Миролюбов, Матеріали до історії вкрай-західних слов'ян. Стор. 7. ISBN 3-9801158-9-5
  7. Silvija Ozola. Churches — Building Dominances of the Duchy of Courland and Semigallia Urban Centres in the 17th Century // ART TEMPUS / Mg. art., Mg. paed. Zeltite Barsevska. — Daugavpils : Institute of Art, Daugavpils University, 2014, Вип. 2, стор. 11. ISBN 2255-9396.
  8. Я. Д. ІсаєвичКоролівство Польське [Архівовано // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
  9. S. Szczur.Historia Polski średniowiecze.— Wydawnictwo Literackie, 2002. ISBN 83-08-03272-9
  10. Гійом Левассер де Боплан.Description des contrées du Royaume de Pologne, contenues depuis les confins de la Moscowie, insques aux limites de la Transilvanie. (аудіокнига, укр.)
  11. Бойко О. Д. Українська національна революція: причини, характер, періодизація // Історія України. — К. : Видавничий центр «Академія», 2002.
comments powered by HyperComments