«Непогано було б й іншим долучитися»: анонімний співробітник спецслужби про звільнення Києво-Печерської Лаври
І навіть щирі прихильники ПЦУ дивуються, чому замість контрольованого і підтримуваного державою очищення УПЦ від проросійських елементів проводиться груба та малоефективна зачистка легальної УПЦ МП як такої, пише львівське видання NTA.
Подив є зрозумілим, тому що в підсумку робота в одній з найважливіших сфер національної безпеки ведеться неорганізовано, а відповідальним структурам доводиться хаотично шукати і всерйоз пропонувати хоч якісь способи вирішення завдання - від очевидних, але запізнілих, до відверто суперечливих і неефективних. Яскравий приклад цьому можна побачити в нещодавньому пості телеграм-каналу Churcher, імовірно близького до Української Греко-Католицької Церкви.
Посилаючись на непідтверджену інформацію від співробітника одного з українських відомств (ймовірно, СБУ) в телеграм-каналі фактично розписали план екстреного вигнання УПЦ МП з території Києво-Печерської Лаври до Великодня 16 квітня. Тут вам і прискорення розгляду позову Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра" до Свято-Успенського чоловічого монастиря УПЦ МП, неодмінно з позитивним вердиктом (справу відкрито 5 квітня і неспішно розглядається Господарським судом м. Києва, хоча заповідник подав до поліції першу заяву про недопуск комісії ще 30 березня), і зняття прописаних в Лаврі ченців з реєстрації, і подальший доступ комісії Міністерства культури та інформаційної політики на територію Лаври «на плечах» поліцейських для прийому-передачі об'єктів, що повертаються в користування заповідника. Натякається й на створення умов, у яких для прихильників УПЦ МП буде фізично проблематично тримати «внутрішню облогу» лаври від представників законного власника – української держави.
Все це розумно і можливо, ось тільки кількість протиріч явно свідчить про поспішність формування цих пропозицій. Наприклад, як зазначили на самому телеграм-каналі, Господарський суд м. Києва вже призначив підготовче засідання на 24 квітня – тобто все можливо, але до Великодня рішення за позовом Заповідника та переможне входження до Лаври Комісії у супроводі поліції малоймовірні. Те саме з ідеєю фізично ускладнити перебування в Лаврі для прихильників церкви окупанта - якби це зараз могло бути реалізовано, яким чином ПЦУ змогла б провести анонсоване Великоднє богослужіння в Успенському соборі? Крім того, якщо лаврських ченців позбавлять постійного місця проживання, постає питання про те, чи не стане важче відстежувати переміщення і діяльність цих 70-80 проросійськи налаштованих чоловіків, які не мають практично ніякої власності, і куди вони подадуться. Мабуть, ті, хто придумував цей план деокупації, не мали часу задатися цим питанням.
У той же час активізація слідства і судового переслідування активістів УПЦ МП за кримінальними статтями, про які теж йшлося в пості, як видно, реалізується з минулої неділі (можливо, тому телеграм-канал і зважився дати хід анонімному інсайду). "Луджену глотку УПЦ" Вікторію Кохановську таки викликали на допит у справі настоятеля Лаври про розпалювання міжрелігійної ворожнечі настоятелем Лаври митр. Павлом (Лебідем), а священнослужителям, ченцям і семінаристам УПЦ МП, які проводять масові молебні на папертях лаврських храмів, останними днями справді почали вручати виклики на допити за статтею 179 КК України.
Ще один натяк на реалізацію ідей, про які йшлося в інсайді - це заклик митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського ПЦУ Олександра Драбинка до діалогу з договороздатними представниками проавтокефалістстького крла УПЦ МП. Звідси дійсно недалеко до організації чергових круглих столів і конференцій, а також підвищення їхнього статусу з «міжсобойчика» до дійсно авторитетних заходів, на яких можуть випрацьовуватись практично застосовні рішення.
Інсайдер не залишив без уваги й очевидно «занедбані» медійну та зовнішньополітичну складові процесу – мовляв, підтримка «духовної деокупації» тут значно запізнюється. Але ж інформаційний супровід того ж зняття ченців з реєстрації для зарубіжної аудиторії був би вкрай важливим. І проблеми в цьому відношенні навряд чи можна подолати протягом тижня.
Що це, якщо не очевидні заходи з боротьби проти російського впливу, яких розумно було вжити якщо не десять років тому, то хоча б у перші місяці повномасштабної війни? Якби ці дії було б принаймні продумано заздалегідь, не довелось би зараз підганяти суди та слідчих, з'ясовувати непорозуміння із зарубіжними партнерами постфактум – можна було б мінімізувати помилки, а не обсипати ворога такими «подарунками». Втім, чи варто дивуватися, якщо ми вже майже три місяці не можемо ухвалити хоч який-небудь законопроект, який обмежив би підривну діяльність УПЦ та створив би тверде підґрунтя для дій наших правоохоронців? Ба більше, з якоїсь причини до грудня минулого року дане питання Банкову не цікавило абсолютно.
І навіть крізь інтерпретацію авторів телеграм-каналу образа інсайдера щодо цього помітна: терміни стислі, органи влади та інші відомства за багато років не зробили очевидних речей і не поспішають досі, а від спецслужби вимагають перемоги на релігійному фронті прямо зараз.
Такий підхід більше відповідає ситуації глибокої кризи в управлінні, недалекоглядних амбіцій або особистих інтересів президента – але ніяк не ситуації загрози безпеці держави (гостру образу, примху або сплеск владолюбства, які можливі, враховуючи вибуховий характер Володимира Зеленського, виключаємо, бо їх має стримувати поточний склад офісу Президента). У когось серед наших захисників навіть можуть з'явитися сумніви, чи не є штучно роздутою необхідність ліквідації Московського Патріархату в Україні, тоді як технології та спеціальні навички співробітників СБУ могли б бути з більшим ефектом застосовані на полі бою для якнайшвидшого вигнання російського агресора з української землі.
Крім того, такий підхід до використання спецслужб виглядає як байдужість Володимира Зеленського до їхньої роботи, якщо не до питань національної безпеки в цілому. Коли система не націлена на ефективність, «зрізати кути» і здійснювати посадові злочини (нехай і для справді благої мети) нікому не хочеться, тим більше при такому ставленні. Ймовірно, тому співробітники в певному відчаю і йдуть на подібні витоки та інсайди. І така демотивація еліти нашого народу – це найстрашніше.
Олег Гаврюшин, старший викладач історичного та соціально-гуманітарного факультету Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, громадський активіст
