Дефіцит солі через війну може початись у всій Європі
Через безперервні обстріли окупантів міста Соледар на Донеччині там ще у квітні зупинився найбільше у Європі підприємство з видобування солі – ДП «Артемсіль». Зараз дефіцит його продуктів вже відчувають в Україні, проте незабаром це ж відчує і чимало споживачів за кордоном.
Про ситуацію на підприємстві розповів директор ДП «Артемісль» Віктор Юрін.
«Підприємство не працює, простоює, згідно з наказом, до невизначеного часу. Обстріли постійні, частково зруйнована адміністративна будівля. Були прямі влучання в рудники, матеріальний склад. Виробничий процес неможливий. Ми ж не піддамо людей небезпеці. Тим паче більшість мешканців Соледара, співробітників ДП “Артемсіль” вже евакуювались. Більшості працівників адміністрації, ІТР немає на місці», — говорить він.
Як розповідає очільник підприємства, на території «Артемсолі» ніхто з працівників не загинув і не зазнав пораненнь внаслідок обстрілів, проте є ті, хто постраждали від вогню російських загарбників у своїх домівках.
Підприємство зупинилось ще у квітні, перш за все через неможливість відвантажувати продукцію, адже росіяни систематично обстрілювали залізниці, без роботи якої неможливий процес логістики. Колектив встиг відвантажити усі виготовлені товари торговельним мережам, проте далі перебувати на території заводу стало небезпечно.
Водночас дефіцит артемівської солі за словами Віктора Юріна відчують всі. Перш за все українські господині, адже морська імпортна сіль, яку зараз імпортують для заміни дефіциту, багата на мінерали, не завжди підходить для консервації городини. Та крім того, це торкнеться і закордонних споживачів.
«Ми були найбільшим підприємством з видобутку солі у Європі. Серед наших постійних клієнтів — Угорщина, Польща, Грузія, Молдова, Азербайджан, Румунія», — стверджує Віктор Юрін.
Проте, як зауважує директор, пластам кам’яної солі під землею нічого не загрожує.
«Загрожує лише тим об’єктам, які на поверхні. А те, що під землею, не зруйнується. Якщо, звісно, спеціально там щось не зробити. Підтоплень у нас немає. У нас немає водовідводу, це не як у вугільних шахтах», — каже Віктор Юрін.
