Зелена відбудова України: позиція громадськості

Також нещодавно, 21-го квітня, Указом Президента створено Національну раду з відновлення України від наслідків війни. І хоча повноцінне відновлення економіки та інфраструктури країни може розпочатися лише після завершення масштабних воєнних дій та звільнення територій, вже зараз тривають дискусії та складаються плани розбудови країни, повідомляє ГО Environment People Law (EPL)/Екологія - Право - Людина (ЕПЛ).

Вивчивши відповідні заяви Президента, представників Уряду та Верховної Ради, а також позиції міжнародних партнерів, громадські організації розробили принципи, на яких має базуватись відновлення України. Головна вимога: відбудова України - це не повернення до довоєнного стану, а повноцінна розбудова та інтегрування до Європейського співтовариства, на засадах сталого розвитку та з урахуванням Європейського зеленого курсу, що також є запорукою виконання Копенгагенських критеріїв вступу до ЄС.

Місія нової “зеленої” політики - рівновага між інтересами громадськості, бізнесу та довкілля. Йдеться не лише про відбудову, а й про творення сталого майбутнього для наступних поколінь. Громадські організації наголошують на важливості екологічного виміру запланованих заходів з відновлення та розбудови, щоб нова Україна була комфортною, безпечною, здоровою та процвітаючою домівкою для всіх українців та українок.

Дії, спрямовані на підтримку життєдіяльності людей, як то відновлення критичної інфраструктури, мають бути оперативними та швидкими. Але для довгострокового планування та нового капітального будівництва слід думати не лише про вартість проєктів станом на сьогодні, але й про їхню довгострокову ефективність та повну ціну з баченням на майбутнє.

Екологи наголошують на наскрізності природоохоронної та кліматичної політики по всіх секторах. Врахування положень природоохоронної та кліматичної політики, їхніх умов та обмежень є необхідними в усіх документах стратегічного та програмного характеру в усіх сферах суспільного життя та на всіх рівнях. Пріоритети Європейського зеленого курсу (ЄЗК), зокрема модернізація та декарбонізація економіки, чисте промислове виробництво, збереження біорізноманіття та перехід на сталі сільськогосподарські практики мають стати ключовими завданнями післявоєнного відновлення України.

Відновлення має слугувати потребам українців і сприяти сталому розвитку України. Інвестиційна політика та залучення фінансування для відновлення економіки мають узгоджуватися з цілями сталого розвитку і бути першочергово спрямовані на розвиток виробничих ланцюгів з високою додатковою вартістю, а не на ресурсно-експортну економіку.

Зелена економіка повинна бути низьковуглецевою та енергоощадливою, природоорієнтованою, мати ефективне та чисте виробництво, збалансоване споживання та базуватися на таких засадах: спільна відповідальність, інноваційність, співпраця, солідарність, гнучкість та взаємозалежність. Розвиток має бути сфокусований на розширенні можливостей та вибору для національної економіки, із використанням цільової та відповідної фіскальної політики. Щоб бути сталим та зеленим економічний розвиток має підпорядковуватися кліматичним цілям, природоохоронній політиці та політиці соціального захисту. Він має скеровуватися і підтримуватися професійними та незалежними регуляторними органами, що покликані охороняти правові засади, включаючи екологічну та соціальну складові.

Екологічні стандарти моніторингу та якості, на відміну від нормування допустимого впливу на компоненти довкілля, мають визначати методи спостереження та відповідні вимоги до якості ґрунтів, повітря, води та довкілля в цілому. Кінцевою метою є забезпечення безпечного та бажаного стану довкілля. Відновлення інфраструктури та підприємств при цьому має базуватися на застосуванні найкращих доступних технологій та методів управління.

Основа відновлення - дотримання екологічного законодавства, зокрема щодо стратегічної екологічної оцінки (СЕО) планів та програм та оцінки впливу на довкілля (ОВД)  планованої діяльності задля врахування екологічних пріоритетів під час планування розвитку і відновлення в Україні. Неприпустимим є послаблення чи навіть тимчасове скасування дії природоохоронного законодавства в умовах воєнного часу чи повоєнного відновлення.

Розробка важливих документів, таких як стратегії чи плани післявоєнного відновлення, має відбуватись за активної участі та залучення усіх зацікавлених сторін, включаючи місцеве самоврядування та організації громадянського суспільства. Рішення, стратегїі та плани дій мають прийматися за принципом субсидіарності («знизу вгору»), роблячи внесок у подальший розвиток успішної реформи децентралізації. Місцеве самоврядування має бути лідером у своїх громадах та мати відчуття власності щодо процесів відновлення у громадах.  Напрацювання громадськості, ініціативи та аналітика, мають розглядатися та враховуватися при прийнятті рішень.

Зважаючи на множинність намірів надати Україні фінансову і технічну допомогу для відновлення, такі фонди мають працювати скоординовано та на засадах ефективного та прозорого адміністрування їхньої діяльності з урахуванням кращого світового досвіду, а також супроводжувати свою роботу діяльністю з підвищення спроможності усіх зацікавлених сторін до “зеленого” відновлення і розвитку на національному і локальному рівнях. Використання донорських коштів повинно бути відкритим й публічним із широким залученням усіх зацікавлених сторін.

Організації, що підписалися:
ГО “Центр екологічних ініціатив ”Екодія
”МБО “Екологія - Право - Людина”
ГО “Екоклуб”
ГО “Єдина Планета”
ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” (ДКП-Україна)
ГО “Національний екологічний центр України”
Коаліція громадських організацій “Досить труїти Кривий Ріг”
МБО “Інформаційний центр “Зелене досьє””
Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”
ГО DiXi Group
ГО “Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку”
ГО "Еколтава"
Всесвітній фонд природи WWF Україна
ЕГО “Зелений Світ”
ХМГО “ЕкоПраво-Харків”
ГО Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива»
ГО Експертно-дорадчий центр “Правова аналітика”
ГО “Лісові ініціативи і суспільство”
ГО “ФЛОРА”
Коаліція громадських організацій “Досить труїти Кривий Ріг” у складі:
ГС «Міжнародна Бізнес Асоціація»
ГО «Об’єднання Відповідальних Громадян»
ГО «Всеукраїнське об’єднання територіальних громад “ГРОМАДСЬКА БЕЗПЕКА”»
ГС «Досить труїти Кривий Ріг»
ГО «Основи свідомості»
БФ «Шелтер Плюс»
ГО «Дніпропетровська обласна організація “Громадянська мережа “ОПОРА”»
ВГО «Національний координаційний комітет сприяння протидії корупції»
ГО «Ред Хаб»
ГО «Центр виживання та спецпідготовки “Seal”»
ГО «Гріненерджі»
ГО «Скелелази Кривого Рогу»
ГС «Спільна мета»
ГО «Право Є!»
ГО «Центр соціальних та правових ініціатив»
ВМО «Федерація Екстремальних видів спорту України»
Відокремлений підрозділ ГО «Всеукраїнська спілка воїнів АТО» Криворізького району
ГО «Рух Без Меж»
Профспілка «Професійна спілка чесних працівників»
ВГО «Всеукраїнська жіноча єврейська організація “Проект Кешер”»
ГО Екопарк Осокорки