Минулоріч понад 2 тисячі українців скаржилися омбудсмену на втручання у персональні дані громадян

У 2020 році до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло понад 2000 повідомлень про порушення прав людини на захист персональних даних. Це майже вдвічі більше, а ніж таких скарг було у 2019 році – тоді зі скаргами про втручання в персональні данні звернувся 1061 українець. Про це із посиланням на прес-службу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомляє «Радіо Свобода».

«Більшість з них (повідомлень – ред.) стосувалися порушення права людини на невтручання в особисте і сімейне життя під час здійснення діяльності зі стягнення заборгованості за грошовими зобов’язаннями фізичних осіб (колекторська діяльність). У цих зверненнях йшлося про терор і шантаж з боку колекторських компаній, здійснення надокучливих телефонних дзвінків та надсилання зображень непристойного характеру (жертвами іноді стають і члени сім’ї, сусіди, друзі та співробітники). Це свідчить про неправомірну обробку персональних даних третіх осіб, зокрема таких персональних даних як номери мобільних телефонів фізичних осіб, які не мають до грошового зобов’язання жодного стосунку», – розповіли в офісі омбудсмена.

У відомстві повідомили, що 3 березня стартувала Всеукраїнська інформаційна кампанія із захисту прав споживачів фінансових послуг «Знай свої права». Вона покликана зменшити кількість порушень прав людини, зокрема, права на приватність, яке пов’язані з неправомірною обробкою персональних даних під час надання фінансових послуг.

Повідомляється, що громадянин може самостійно реалізувати своє право на захист персональних даних, для цього потрібно: зафіксувати порушення своїх прав (зробити скріншоти екрана телефону з повідомленнями та журналу дзвінків, зробити аудіо запис телефонних розмов тощо); написати письмову вимогу до фінансової установи із запереченням проти обробки своїх персональних даних. Така вимога розглядається протягом 10 днів з моменту отримання її фінансовою установою. Одночасно рекомендовано заблокувати такі дзвінки та повідомлення за допомогою функцій телефону.

«Якщо письмова вимога не була задоволена і порушення прав людини продовжується, потрібно звернутись до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», – йдеться в повідомленні.