Боротьба за харківський завод лінолеуму «Алексвуд»: на чиїй стороні поліція?
Інформація про те, що 23 грудня 2020 року в Харкові за підтримки полку поліції спеціального призначення ГУНП в Харківській області було здійснено рейдерське захоплення заводу з виробництва лінолеуму «Алексвуд», отримала широкий резонанс в засобах масової інформації України. Нагадаємо, передісторію конфлікту.
ПОЧАТОК. БОРОТЬБА У СУДАХ
На початку Ірина Полуектова, колишня дружина покійного підприємця, з якою той розлучився іще в 2007 році, за порадою свого цивільного чоловіка Сергія Вакуленка звернулася до заступника начальника слідчого управління ГУНП в Харківській області Олега Максимовича. Той забезпечив внесення Відділом з розслідування особливо важливих справ та злочинів, скоєних організованими групами та злочинними організаціями до Реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження «приготування до шахрайства».
Спочатку все виглядало так, що це не Полуектова намагалася захопити чуже майно, а група зловмисників вирішила заволодіти майном Марії Полуектової. Київським районним судом Харкова на основі «матеріалів», підготовлених підлеглими Максимовича, був накладений арешт на все нерухоме майно групи підприємств Л.Л. Гайшука, а також їх розрахункові рахунки. Надалі це дозволило передати арештоване майно в Нацагентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Однак згодом це рішення було скасоване в судовому порядку. Після цього справу про майно покійного Гайшука було передано до Києва – в Головне слідче управління Нацполіціі України. 2 вересня 2020 року Печерський суд міста Києва виніс ухвалу, якою все майно Гайшука і корпоративні права передавалися в управління АРМА. Однак вже через місяць, на підставі законного рішення Печерського районного суду міста Києва від 08.10.2020 року, арешт з заблокованих в червні 2020 року рахунків і активів харківського підприємця знову був знятий.
Після того, як суд не знайшов підстав для збереження арешту на майно і скасував передачу його в АРМА, в ГСУ НП України була створена слідча група з 47 слідчих. До слова, після того, як 8 жовтня 2020 року Печерський суд (за місцем знаходження органу слідства) скасував початковий арешт майна, Харківський апеляційний суд також скасував накладення арешту, визнавши дану міру необгрунтованою. Незважаючи на це, майно в черговий раз (з прямим порушенням з боку слідства – посадовими особами ГСУ НП України, при подачі клопотань про проведення обшуків та арешту майна навмисне порушили правила територіальної підсудності) арештовується ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.11.2020 року.
Верховний Суд України неодноразово висловлював позицію згідно з якою територіальна підсудність визначається за місцем знаходження відповідного державного органу, який є юридичною особою і в складі якого знаходиться слідчий підрозділ. Зокрема, це зазначено в Постанові ВС від 13.05.2020 року у справі 643/7208/20, в Постанові від 22.04.2020 р. по справі 487/7605/19 і багатьох інших. Таким чином, з клопотанням про арешт майна слідчий і прокурор повинні були звернутися до Печерського районного суду м.Києва, який відповідає місцю знаходження (реєстрації) ГСУ НПУ.
Ігноруючи цю постанову Верховного суду України, в середині грудня 2020 року ГСУ НПУ, знову-таки з порушенням територіальної підсудності, звернулося вже до іншого суду з клопотанням про передачу всього арештованого майна в АРМА. Святошинський районний суд міста Києва, не звертаючи уваги на підсудність, чомусь став на бік слідства. 18.12.2020 року суддя в присутності процесуального керівника з Офісу Генерального прокурора прийняв рішення, яким знову передав корпоративні права і все майно померлого (навіть те, що не відноситься до спадкової маси) в АРМА.
Слідчі ГСУ НПУ не могли не знати про це рішення – воно було прийняте по їх клопотанню, а на суді був присутній процесуальний керівник Офісу Генерального прокурора М. Яновський, який, як і його колега М. Манжилей, не звернув уваги на порушення територіальної підсудності. За рішенням суду, яке було ініційоване самим ГСУ НПУ, в справу повинно було вступити Національне агентство по питанням розшуку активів.
НЕЗАКОННА ПОСТАНОВА І ШВИДКІСНИЙ СПЕЦНАЗ
Проведенням слідчих дій у Харкові від імені ГСУ НПУ керував старший слідчий ГСУ, капітан Олександр Горохов. Прибувши 22 грудня в «Алексвуд» обшуком, він вів його, за словами адвоката підприємства Ольги Корнєвої, трохи дивно – не проявляючи особливого інтересу до документів і майна ні самого підприємства «Алексвуд», ні орендаря (ТзОВ «БАЛАНА»), постійно з кимось консультувався по телефону.
У протоколі обшуку слідчим не було відзначено ніяких порушень і, відповідно до цього протоколу, нічого вилучено не було. Однак, закінчивши обшук, Горохов запропонував працівникам підприємств «Алексвуд» і «БАЛАНА», а також охоронного агентства «Кратос» покинути територію заводу, не вказавши, на чому саме ґрунтується це незаконна вимога. Як стверджує директор ТОВ «БАЛАНА» Євген Балик, вже в цей час під територією заводу «чергувала» група невідомих в цивільному, під наглядом кримінального авторитета Михайла Гончаренка («Гончарика») і його зятя, екс-співробітника СБУ Ігоря Кірєєва. «Останні готувалися зайняти територію заводу, коли та спорожніє», – говорить він.
За словами Ольги Кореневої, отримавши законну відмову, слідчий Горохов відбув. Але, як виявилося, в цей же день він підписав Постанову про передачу на відповідальне зберігання нерухомості підприємства Полуектовій Марії Леонідівні, причому, ніхто ні в «Алексвуд», ні в «БАЛАНА», ні в охоронному агентстві «Кратос» до відома про це поставлено не був.
Як повідомляє РБК, вранці 23 грудня о 6 годині 11 хвилин на телефон 102 надійшов дзвінок від Марії Полуектової з інформацією про те, що «людей сорок» захопило підприємство її покійного батька, і вона не може потрапити на підприємство, у володіння яким вступає (що само по собі було брехнею). О 6 годині 14 хвилин оператор обробив повідомлення від Полуектової і передав його найближчого до місця події наряду патрульної поліції, який перебував за один кілометр від території заводу.
Екіпаж патрульної поліції за викликом прибув на місце о 6 годині 22 хвилини, але, як свідчить рапорт патрульного інспектора, «вже на місці виклику працювала поліція спеціального призначення. При цьому оператор «102» співробітників полку спеціального призначення не викликав.
Складається враження, що співробітники полку поліції особливого призначення були заздалегідь попереджені про підготовку спецпераціі. Система відеоспостереження, встановлена на заводі, зафіксувала, як кілька десятків співробітників спецпідрозділу зайшли на територію заводу в 6:19 – тобто через 5 хвилин після обробки повідомлення службою 102.
Одночасно до прохідної прибули ще й автобуси, призначені для вивезення з території підприємства працівників «Алексвуд», «БАЛАНА» і «Кратос». Таким чином, констатує адвокат «Алексвуду», в неробочий час, після дзвінка невідомої дівчини, без запиту з боку оператора 102, бійці полку не тільки встигли зібратися, екіпіруватися і викликати автобуси.
«Вони встигли приїхати РАНІШЕ патрульної машини, які знадобилося лише п’ять хвилин, щоб прибути на місце. Із врахуванням того, що місце дислокації полку знаходиться від заводу набагато далі, а ніж один кілометр, навіть за найбільш сприятливих обставин бійці полку просто фізично не могли потрапити до «Алексвуду» раніше, а ніж через двадцять хвилин після старту. Таким чином, спецназу потрібно було виїхати не пізніше 6 години ранку, тобто майже за 20 хвилин до звернення Марії Полуектової на телефон «102». І це при умові, що вони уже були зібрані, екіпіровані та озброєні наперед», – каже О. Корнєва.
За словами Євгена Балика, озброєні бійці без розпізнавальних знаків, не представившись і не показавши документи та не перевіривши їх у представників «Алексвуд» і «БАЛАНА», а також у співробітників ліцензійного охоронного агентства «Кратос», поклали їх всіх обличчям у сніг, побивши двох працівників, які першими підняли вгору руки і лягли на землю (це видно на відео).
В результаті працівники підприємства і охорона під тиском спецпідрозділу при мінусовій температурі понад 15 хвилин лежали на снігу.
За тим, що відбувалося з боку спостерігав все той же екс-співробітник СБУ Ігор Кірєєв. Як тільки поліція затримала і примусово вивезла всіх працівників «Алексвуд», «БАЛАНА» і охоронного агентства «Кратос» «для встановлення осіб», на територію заводу на приватних автомобілях заїхала група невідомих в масках.
Із врахуванням того, що Марії Полуектової, яка заявила про злочин, на місці не було, не ясно, за яким принципом бійці спеціального підрозділу поліції визначили тих, кого вивозити, а кому дозволений вхід на територію.
ВІДПОВІДАЛЬНЕ ЗБЕРІГАННЯ. БРЕХНЯ ТА ОБМАН
Ранком 23 грудня Марія Полуектова, дочка покійного Леоніда Гайшука прийняла від слідчого Горохова нежитлові приміщення заводу на відповідальне зберігання. Подальші дії щодо заводу проводить її матір Ірина Полуектова, яка свого часу намагалася, ввівши суд в оману, відновити шлюб з уже покійним Гайшуком після 13-ти років розлучення і вітчим Сергій Вакуленко, який відомий своїми зв'язками з поліцією та нещодавно опинився в центрі корупційного скандалу
У Постанові про передачу на відповідальне зберігання Горохов вказав, що робить це «до вирішення питання про передачу нерухомого майна в Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів об'єктів нерухомого майна, на яке було накладено арешт рішенням Шевченківського районного суду міста Києва». Старший слідчий з ОВС ГСУ НП лукавить: Святошинський районний суд прийняв у рішення про передачу нерухомого майна і всіх прав на нього Нацагентству з розшуку активів ще 18 грудня. Тобто вже п'ять днів, як АРМА не потребувала ні в яких додаткових рішень про долю нерухомості «Алексвуд», перебуваючи в своїх правах.
Але і без цього Постанова Олександра Горохова є зразком кричущого порушення законів та інструкцій. Слідчий не міг не знати, що порядок зберігання речових доказів (якими була визнана нерухомість Л.Гайшука) вже визначено Святошинським райсудом. У нього, як у слідчого, відсутні повноваження самостійно змінити це визначення, в тому числі, і передавши майно на збереження кому б не було. Адже зміна порядку зберігання речових доказів відноситься до ВИКЛЮЧНОЇ компетенції суду.
Іншими словами, Горохов протизаконно склав Постанову, якою передав нерухоме майно, що належало на праві власності ПП «Алексвуд», на збереження Полуектовій М.Л., а та, в свою чергу, забезпечила захоплення заводу невідомими особами.
За ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку. Згідно пункту 5 Інструкції про порядок вилучення, обліку, збереження і передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, визначено, що факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (в тому числі предметів і документів, вилучених з обігу) відбивається в протоколі слідчої дії.
Але за результатами обшуку, який проводив напередодні (22.12.2020 р.) О. Горохов, їм же самим був складений протокол, з якого випливало, що НЕ БУЛО вилучено НІЧОГО – ні майно підприємства, ні документи, ні печатки – взагалі нічого.
Тобто, Олександр Горохов взагалі не мав підстав вирішувати питання про передачу майна на тимчасове збереження. Слідчий проігнорував також і той факт, що в будівлях, які належать ПП «Алексвуд» і орендуються ТзОВ «БАЛАНА», знаходиться майно орендаря, цінне обладнання та готова продукцію, вартістю в десятки мільйонів гривень, хоча і зафіксував у протоколі обшуку наявність товарно-матеріальних цінностей ТзОВ «БАЛАНА» на території заводу.
Таким чином, передавши майно ПП «Алексвуд» на зберігання Полуектовій М.Л слідчий автоматично і протиправно заблокував і позбавив підприємство ТзОВ «БАЛАНА» можливості користуватися і розпоряджатися власним майном. Навіть потрапити у будівлю, в якій знаходиться майно ТзОВ «БАЛАНА» підприємств не може, оскільки це заборонено слідчим (див. відео).
ЗВОРУШЛИВЕ ЄДНАННЯ: РЕЙДЕРИ ГОДУЮТЬ СПЕЦНАЗ
Загалом ситуація із заходом на підприємство вітчима і матері Марії Полуектової має під собою крихку юридичну основу у вигляді сумнівного Постанови, складеного Горіховим. І без додаткової силової підтримки поліцейського підрозділу спеціального призначення, вони не протрималося б на заводі і пари днів. Якщо 23 грудня здавалося, що бійці поліцейського спецназу виступили лише як «таран» для Полуектової, однак згодом стало зрозуміло, що участь полку, який безпосередньо підпорядковується начальнику Головного управління Національної Поліції в Харківській області, в рейдерському захопленні підприємства по виробництву лінолеуму, носить системний характер.
Для початку, бійці полку, не маючи ніяких підстав, крім заяви невідомої їм дівчини, силою захопили працівників підприємства, повантажили їх у автобуси і вивезли, попередньо повідомивши адвокатам, що ті, насправді, не затримані, а лише «запрошені, але покинути автобуси не можуть». При самому захопленні підприємства, бійці полку виявили нічим не виправдану жорстокість.
Після того, як захоплення було здійснене, на завод за сприяння поліції зайшли співробітники, нібито, київського охоронного агентства «Альтаїр» і пред'явили договір з Марією Полуектовою. Однак бійці полку не покинули їх напризволяще. Біля прохідної заводу був виставлений цілодобовий пост від полку спеціального призначення. Шестеро людей на двох службових автомобілях зараз жорстко блокують будь-яку спробу «сторонніх» наблизитися до прохідної, будь то журналісти, адвокати або працівники підприємства, які хотіли б потрапити на свої робочі місця або хоча б забрати з захопленої території своє особисте майно.
Власне, за законом і рішенням Шевченківського районного суду було накладено арешт на НЕРУХОМЕ майно, що належало особисто покійному підприємцю. Арешт передбачав не захоплення і блокаду підприємства, а всього лише обмеження деяких юридичних дій щодо цього майна. Але хтось наказав полку спеціального призначення встановити повну блокаду заводу. Виникає, логічне запитання – в якому статусі і на яких підставах полк спеціального призначення охороняє одну зі сторін корпоративного конфлікту?
Цілодобова присутність шести поліцейських і двох спеціальних автомобілів, які здійснюють охорону зацікавлених осіб, які захопили підприємство, напевно коштує грошей. Нескладні підрахунки дозволяють сказати, що лише на виплату заробітної плати співробітників, які охороняють завод вже більше місяця, пішло більше 200 000 гривень. До слова, поліцейські також регулярно приймають пакети з харчами від Марії Полуектової, її вітчима Сергія Вакуленка та вже згаданого вище Ігоря Кірєєва, Зрозуміло, що бійці хочуть їсти, але така годівля офіційних осіб під час виконання ними службових обов'язків, чітко підходить під визначення «корупційних дій».
ГРАБУНОК ПІД ПРИКРИТТЯМ
Підопічні Кірєєва послідовно грабують захоплений завод. Наприклад, за місяць з території підприємства було викрадено особистий автомобіль, що належав одному з виселених з території підприємства співробітників, вивезені у невідомому напрямку автонавантажувачі, взяті ТОВ «БАЛАНА» в оренду в «Алексвуду», потихеньку розкрадаються інструменти, розкрадаються кольорові метали, вивозяться невстановлені вантажі , спалюється в печах майно, що належать орендарю – ТзОВ «БАЛАНА».
Доклав руку до процесу грабунку і нинішній чоловік матері відповідальної за зберігання Марії Полуектової Сергій Вакуленко. Одного разу, без всяких перешкод з боку поліцейських, заїхавши на територію підприємства, він завантажив і вивіз у своїй машині ламінат, що належить заводу «Алексвуд».
Співробітники «Альтаїру», які несуть взимку охорону підприємства, вирішують проблеми обігріву з майже дитячою безпосередністю. Виявивши на території підприємства паливо для котлів опалення (а його ТОВ «БАЛАНА» завезла на суму близько 1,5 мільйона гривень) вони безкарно палять чужі пелети.
ТзОВ «БАЛАНА» для здійснення охорони підприємства раніше встановило систему відеонагляду, яка продовжує працювати і після захоплення заводу. Коли із публікацій у Мережі окупантам стало відомо про існування системи, вони її виявили і знищили. Однак до цього часу на відео уже було зафіксовано, як на території заводу систематично спалюються документи, які належать підприємствам покійного Гайшука. За версією адвоката заводу, саме їх шукав Горохов під час обшуку 22 грудня 2020 року, старанно намагаючись їх «не помічати».
ЗБИТОК ВІД РЕЙДЕРСТВА – ТРЕТИНА МІЛЬЙОНА ГРИВЕНЬ
В результаті незаконних дій слідчого ГСУ, процесуальних керівників і групи невстановлених осіб, які захопили завод і рухоме майно, господарська діяльність ТОВ «БАЛАНА» повністю заблокована, виробництво і реалізація товарів не здійснюється, а підприємство вимушене виплачувати заробітну й орендну плату за час вимушеної зупинки діяльності.
На даний час по підприємству видано наказ про простій, який не знімає з ТОВ «БАЛАНА» зобов'язань по виплаті зарплатні, податків та оренди. Відповідно, якщо раніше заробітна і орендна плата ставилася на готову продукцію, то зараз цього не відбувається. Крім того, ТОВ «БАЛАНА» не має можливості виконувати свої зобов'язання по господарсько-правовими договорами зі своїми контрагентами, і існує високий ризик застосування ними штрафних санкцій та примусового їх стягнення з ТОВ «БАЛАНА».
Тільки за станом на 31 січня 2021 року ТОВ «БАЛАНА» вже завдано матеріальної шкоди, розмір якої в розумінні статті 365 КК України відноситься до тяжких наслідків, оскільки його розмір перевищує 283 750 гривень і який складається з наступних частин:
- заробітна плата працівників ТОВ «БАЛАНА» за період з 23.12.2020 року по 31.12.2020 року - 60 510,00 гривень;
- заробітна плата працівників ТОВ «БАЛАНА» за січень 2021 року - 252 057,00 гривень;
- орендна плата за період з 23.12.2020 року по 31.12.2020 року - 22 935,00 гривень;
Таким чином, тільки за 9 днів грудня 2020 року та січень 2021 року ТОВ «БАЛАНА» внаслідок незаконних дій поліції нанесено матеріальної шкоди, що складається тільки з заробітної плати та оплати оренди, на загальну суму 335 305 (триста тридцять п'ять тисяч триста) гривень.
Факт згаданих витрат, які були фактично понесені ТОВ «БАЛАНА», підтверджується документами по виплаті заробітної плати, банківськими виписками, платіжними документами та рухом грошових коштів по розрахункових рахунках ТОВ «БАЛАНА».
Якщо ж, контрагенти звернуться з відповідними вимогами про стягнення з ТзОВ «БАЛАНА» штрафних санкцій за несвоєчасне виконання своїх договірних зобов'язань, розмір шкоди перевищить мільйон гривень.
Слід нагадати, що винесення 22 грудня 2020 року слідчим ГСУ НПУ Горіховому А.Г. постанови про передачу майна на зберігання Полуектовій М.І. супроводжувалося умисним невиконанням ним двох ухвал судів, а саме:
- визначення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.11.2020 року на яке сам же Горохів А.Г. посилається в своїй постанові, оскільки в ухвалі суду чітко визначено яким чином виконується накладений арешт і про передачу майна кому-небудь на зберігання в ухвалі суду не йдеться;
- визначення Святошинського районного суду м.Києва від 18.12.2020 року про передачу, заарештованого 25.11.2020 року Шевченківським райсудом м. Києва в управління АРМА, а не передача його на зберігання будь-кому.
Таким чином, винесення слідчим Горіхововим О.Г. постанови від 22.12.2020 року свідчить про вчинення ним злочину, передбаченого ч.3 ст. 382 і ч.2 ст. 365 КК України.
Незважаючи на заяви «Алексвуд» і ТОВ «БАЛАНА» і зареєстровану інформацію в ЕРДР по ст. 365 ч. 2 КК України, Державне бюро розслідувань поки не вживає жодних заходів для припинення дії незаконної постанови слідчого ГСУ НПУ Горохова А.Г. від 22.12.2020 року про передачу майна на зберігання Полуектовій М.Л. ТОВ «БАЛАНА» продовжує зазнавати збитків, тобто злочин триває.
АРЕШТ ЗНЯТО ТА БЕЗЗАКОННЯ ТРИВАЄ
20 січня 2021 року у Печерському районному суді м. Києва відбулося розгляд клопотання вдови Л.Гайшука Олени Байбекової (на фото) про зняття арешту з усього майна, раніше арештованого визначенням Шевченківського районного суду м. Києва, в тому числі, і об'єктів нерухомості, розташованих за адресами: м.Харків, ул.Конотопска, 1 і 4 (завод «Алексвуд»). Клопотання Олени Байбекової. було задоволено, про що винесено відповідну ухвалу.
Незважаючи на те, що в засіданні брав участь прокурор ОГП Манжілей М.В., який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12020220000000533, і відповідно йому достеменно відомо про результати його розгляду, а, отже, і про те, що на сьогоднішній день не існує жодної законної підстави для знаходження майна під арештом, а відповідно і його перебування у володінні сторонніх осіб, ні процесуальні керівники ОГП ні слідчий ГСУ НПУ Горохов О.Г. не вжили заходів щодо скасування незаконної постанови слідчого Горохова А.Г. від 22.12.2020 року, про яку йшлося вище.
"Все, що відбувається, свідчать про те, що процесуальні керівники Офісу Генпрокурора і слідчий ГСУ НПУ Горохов О.Г. мають особисту зацікавленість в тому, щоб захоплене майно продовжувало знаходиться у володінні невідомих нам осіб, а господарська діяльність ТОВ «БАЛАНА», ПФ «АЛЕКС- 3» і ПП «АЛЕКСВУД» була заблокована», – стверджує генеральний директор ТзОВ «БАЛАНА» Євген Балик.
Незважаючи на те, що ТОВ «БАЛАНА» неодноразово надсилало листи в ГСУ, Офіс Генпрокурора і Полуектовій (з проханням виконати рішення суду і допустити підприємство до свого майна), реакції на них немає. Слідчий Горохов, який зобов'язаний скасувати свою незаконну Постанова, схоже, не збирається виконувати рішення суду, проявляючи надзвичайну вибірковість. З усіх рішень судів він, схоже, реагує тільки на ті, які дають йому підстави завдавати шкоди ТОВ «БАЛАНА», підприємству «Алексвуд» і законних спадкоємців померлого підприємця. А Марія Полуектова просто не отримує поштову кореспонденцію, спрямовану за вказаною в постанові її адресою проживання.
І допоки у Києві ігнорують рішення суду, в Харкові борці за чужу власність знову шантажують вдову Л. Гайшука Байбекову, і, за її словами, продовжують залякувати по телефону. Підлеглі підполковника Максимовича активно викликають для слідчих дій звичайних робітників – співробітників ТзОВ «БАЛАНА». Під пресингом при цьому знаходяться працівники заводу, які й так позбавлені роботи.
