В Україні узаконили дистанційну роботу
Закон розмежовує поняття надомної праці і дистанційної праці. Дистанційну роботу співробітник виконує поза приміщеннями роботодавця в будь-якому місці за його вибором і з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Надомна ж робота виконується за місцем проживання співробітника або в інших заздалегідь обраних ним приміщеннях.
Як зазначила на своїй сторінці в фейсбук заступник голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Євгена Кварчук, до другого читання документ був доопрацьований, і сьогодні прийнято закон, яким передбачається:
- два окремі види роботи - дистанційна і надомна, що мають різне законодавче визначення;
- ознайомлення з необхідними документами в електронному форматі;
- право вагітних жінок, працівників, які мають дитину у віці до 3 років, або тих, хто здійснює догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею 16-го віку і т.д., виконувати свою діяльність на умовах надомної або дистанційної роботи ;
- об'єднання дистанційної роботи з роботою в звичайному режимі при узгодженні графіка між роботодавцем і працівником;
- гнучкий графік. Роботодавець може перевести компанію або підприємство на гнучкий режим, але повинен повідомити про це співробітникам не пізніше, ніж за 2 місяці;
- період вільного часу для відпочинку працівника, визначені у відповідному трудовому договорі.
Також відзначимо, що роботодавцю надали право при укладенні трудового договору про дистанційну або надомну роботу отримувати відомості про місце проживання або іншому місці за його вибором, де буде виконуватися трудова функція.