КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» та Київ у смартфоні

П'ятниця, 29 листопада 2019, 08:04
Київ у смартфоні - це коли ви у будь-який час з будь-якого місця при наявності інтернету можете використовувати свій смартфон, як універсальний пристрій: гаманець, паспорт, права чи довідкове «віконце» для отримання послуги. Ніяких обідніх перерв, ніяких непорозумінь. Прозора, зрозуміла процедура, що економить час, нерви та гроші.
КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» та Київ у смартфоні

Що таке Київ у смартфоні, дізнавалися у директора комунального підприємства, «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (далі – КП ГІОЦ) Віталія Козубського.

За його словами, сама ідея не нова. Про цифрове врядування було чути ще в 2010 році, коли Кабінет Міністрів схвалив відповідну концепцію.

Про перспективи для киян

Смартфон не бере та не пропонує хабарів, а отримання послуг може відбуватися швидше та за спрощеною процедурою. Всі у виграші.

Про перспективи для бізнесу

Бізнес має бути на першому місці, бо бізнес – це економіка, ресурси та потенціал. Платоспроможність населення прямо впливає на рівень якості життя та асортимент можливостей. Більше ресурсів – більше можливостей. Далі все залежить особисто від того, хто і як цим користується.

«Київ у смартфоні» може стати гарним каталізатором розвитку внутрішнього попиту на український програмний продукт, бо зараз вітчизняна ІТ-індустрія в основному сфокусована на аутсорсинг або аутстафінг послуг за кордон, а найуспішніші стартапи шукають свого інвестора де інде. 

Це можна і потрібно змінювати. В України прекрасний кадровий потенціал. Щоб стримувати «відтік мізків» і давати шлях розвитку бізнесу, потрібно підтримувати відкриття бізнес-інкубаторів, акселераторів, корпоративних R&D-центрів, створювати фахові платформи у закладах вищої освіти.

Є величезна проблема – дефіцит достовірних даних та глибокої централізованої аналітики попиту та пропозиції на цифрові послуги. Її по суті треба будувати та збирати по крихтам. В КП ГІОЦ на базі підприємства планується створити аналітичний центр.

Як оцінюєте нинішню ситуацію?

У ЗМІ фігурувала інформація, що за певних обставин та чергою буде відбуватися аудит держреєстрів.  Це питання дуже нагальне і варто було б поставити аудит реєстрів на перше місце. Ми в КП ГІОЦ дещо знаємо про архітектуру та принципи побудови ІТ рішень, бо займаємось цим з 2016 року в межах виконання міської цільової програми «Електронна столиця». Програма розроблена та впроваджується за координації Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації. Зі своєї сторони в нас є цілий проектний офіс для підтримання інфраструктури та впровадження заходів програми в дію, де ми приймаємо участь, як співвиконавець. Завдяки такому досвіду ми особисто пересвідчились, що без належної експертизи рухати процес уперед набагато складніше.

У будь-якому випадку треба починати вже вчора. Україна без розвиненої цифрової економіки сьогодні – неконкурентоспроможна у сучасному світі.

Далі потрібно вирішувати питання ідентифікації громадян, вдосконалювати та оптимізовувати вже наявні реєстри та інтенсивно працювати у напрямку інтеграційних можливостей. Даних дуже багато, вони розрізнені, а до 80% інформації дублюється. Наостанок до цього, ці 80% мають помилки та працюють за різними стандартами. На відміну від Києва, який зараз має цифровий реєстр жителів, далеко не всі великі міста знають скільки жителів реально в них зареєтровано (прописано).

Скільки часу необхідно для впровадження подібних інновацій?

Роки. В нас є амбіції та воля робити це набагато інтенсивніше. Глобальною метою має стати аксіома, що коли послуги не можна отримати онлайн, її, ймовірно, не існує. Приблизно, так, як зараз із придбанням товарів в інтернеті.

Скільки все це коштує?

Навряд чи знайдеться людина, яка точно розуміє, скільки коштує повний цикл всіх реформ. Треба підходити до процесу поступово і тоді витрати можна буде прогнозувати.

Що вже зроблено?

Сказати наскільки успішним є розвиток нової концепції можна тільки по кількості людей, що скористалася електронними послугами. Наприклад, користувачами сервісу електронного квитка, співвиконавцем якого є КП ГІОЦ, з початку року до сьогодні здійснено більше 90 млн поїздок. За цей час реалізовано більше 230 тис транспортних карток, зареєстрованих карток в особистому кабінеті киянина - більше 120 тис штук. Муніципальною карткою «Картка киянина», метою якої є підвищення якості та ефективності надання соціальних послуг населенню міста Києва, зараз користується більше 770 тис чоловік і ці показники продовжують органічно зростати.

Довідка: КП ГІОЦ – київське комунальне підприємство, що займається впровадженням програмного забезпечення (у якості співвиконавця міської цільової програми «Електронна столиця» м. Києва).

comments powered by HyperComments