Цивілізоване донорство: що змінив новий закон про трансплантацію?

У Законі немає нічого, що дозволяє створити чорний ринок органів або втілити інші міфи, які поширюються по мережі.

Трансплантація органів і тканин можлива в Україні ще з 1999 року, коли був прийнятий відповідний закон. Є кілька центрів, які цим займаються. Майже у всіх цих операціях донором виступає родич хворого або сам хворий. І вкрай рідко донором стають посмертно, залишивши відповідне зазначення в заповіті, або за ініціативою подружжя або близьких родичів померлого.

Новий закон має довгу назву «Закон про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо охорони здоров'я і трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині», але простий сенс – це нові правила трансплантації органів.

Донори та не-донори

Новий закон вводить презумпцію незгоди. Це означає, що людина в будь-який момент може написати заяву про незгоду бути донором – тоді після його смерті ніхто не зможе розпоряджатися його органами – навіть родичі. Такий документ можна завірити у будь-якого нотаріуса, дані автоматично потраплять в єдиний електронний реєстр (про нього – нижче).

Використовувати орган людини після його смерті можна буде тільки, якщо за життя вона написала заяву про посмертне донорство. Її можна буде подати в письмовій формі спеціальний орган, який планують створити для цих цілей, а також трансплант-координаторів. Зберігається заява в електронному реєстрі.

Дати згоду можуть і родичі (подружжя, батьки, діти, брати і сестри), а якщо рідні немає – людина, яка зобов'язалася поховати померлого. Але, знову ж таки, якщо людина за життя оформила відмову від донорства, згода родичів або уповноважених до уваги не приймається.

Вся ця інформація буде знаходитися в єдиному реєстрі. Своє рішення можна поміняти в будь-який момент будь-яку кількість разів; кожне нове рішення також будуть негайно вносити в систему.

Але навіть якщо дуже хочеться, не кожен може стати посмертним донором. Заборона стосується померлих дітей-сиріт, недієздатних громадян, людей, особу яких не встановлено, а також громадян, загиблих в результаті проведення АТО і інших бойових дій при протистоянні російської агресії. Іншими словами, і загиблі в АТО до початку Операції об'єднаних сил, і після старту ООС. Останнє обмеження робить неможливими спекуляції в сфері трансплантології під час війни.

Нові правила торкнуться і донорів, які хочуть поділитися органами при житті: ними не можуть бути ті, хто відбуває покарання, люди з важкими психічними розладами та пацієнти з важкими захворюваннями, які можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров'ю. Не можуть бути донорами також вагітні, ті, хто раніше вже надав орган або його частину на трансплантацію, іноземці та люди без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Тонким місцем закону стане поняття "незворотна смерть", іншими словами, смерть головного мозку або біологічна смерть. Це нове положення, що раніше не застосовувалася на практиці. Необхідні юридичні уточнення, як порядок припинення активних заходів з підтримання життя пацієнта, порядок констатації та діагностичні критерії смерті мозку людини та інші положення будуть розроблені Міністерством охорони здоров'я України. Важливо, щоб критерії, за якими можна визначити необоротну смерть людини, були чіткими.

Електронний реєстр

Головним елементом нових правил буде Єдина державна інформаційна система трансплантації. В ній будуть знаходитися всі дані про донорів і реципієнтів (людей, які потребують трансплантації), а також про органи і інші анатомічні матеріали. Система зможе автоматично і прозоро визначати відповідну пару донор-реципієнт. Доступ до неї матимуть тільки трансплант-координатори і певні посадові особи Міністерства охорони здоров'я. Кожен вхід в систему, перегляд якоїсь інформації в ній буде фіксуватися.

Трансплант-координатори будуть працювати в медичних установах. Вони будуть шукати потенційних донорів, вносити потрібні дані в систему, займатися організацією отримання, зберігання і транспортування органів. Такими координаторами зможуть бути анестезіологи-реаніматологи, але для цього їм доведеться пройти спеціальну програму підготовки.

Злочини і покарання

Новий закон посилює кримінальну відповідальність за злочини у сфері трансплантації органів. Так, за порушення порядку трансплантації можна отримати до 3 років позбавлення волі з позбавленням права займатися певною діяльністю до 3 років. За вилучення органів обманним шляхом дадуть до 5 років позбавлення волі і 3 років права займатися діяльністю. За торгівлю органами – до 5 років позбавлення волі.

Закон набуде чинності з 1 січня 2019 року.