Кум Путіна Медведчук разом з Нісаном Моісеєвим готуються до монополізації українського ринку нафтопродуктів
До того, як власнику швейцарських компаній Glusco Energy S.A. та Proton Energy S.A. громадянину Ізраїля Нісану Моісеєву відійшов весь український бізнес «Роснафти», він торговав в Україні зерном – через фірму Agropeg S.A.
На ринок нафтопродуктів Моісеєв вийшов декілька років тому – спочатку під брендом Proton, розквіт українського бізнесу якого припав на позаминулий рік, коли, за даними UPECO, Proton поставив через морські порти в Україну близько 500 000 тонн дизпалива.
Згодом була зареєстрована і «донька» Glusco Energy – «Глуско Україна», яка розпочинала з поставок незначних партій нафтопродуктів для ТзОВ «Восток».
Цей рітейлер разом з українськими ТзОВ «РН-Карт Украина», ТзОВ «Роксолана», ТзОВ «Каскад-Агросервіс», СП «Кершер», ТзОВ «ЮКОН», ТзОВ «ТД «Восток Оил Крым», ТзОВ «Тиса», ЧП «Каскад», ЧП «НРО», ЧП «Полтаваагрозбут» и ДП «Добробут» контролювався російською «Роснафтою» через кіпрскую компанію Rosneft Management Company Limited.
Наприкінці 2016 року Glusco Energy S.A. отримала дозвіл українського Антимонопольного комітету на придбання «більше 50% голосів в керівному органі» цієї офшорки, разом з Fargrade Limited, що також зареєстрована на Кіпрі, пише «Столичный Дозор».
«Восток» до того вже майже 20 років володіл мережою з 141 АЗС, що рацювали під різними брендами, зокрема ТНК, Formula, «Золотой гепард», «Смайл», а також декількома нафтобазами та парком бензовозів.
Придбавши акції компанії Rosneft Management Company Limited, рада директорів Glusco Energy S.A. наприкінці травня заявила про початок ребрендингу автозаправок, зокрема мережи ТНК, першой з яких стала АЗС на Оболонском проспекте, 1А. Розрахований до 2018 року план інвестицій складає $36 млн. та включає ребрендинг 127 заправок по Україні.
Цікаво, що серед компаній-засновників ТзОВ «Восток» на кінець червня 2017 року досі були відсутніми компанії Моісеєва! Тобто очолювана Ігорем Сечиним «Роснафта» через кіпрські офшори Rosneft Management Company Limited (90,10%) та Fargrade Limited (9,90%) продовжувала володіти одною з найпотужніших мереж АЗС в Україні.
Сечин, який вважається правою рукою Володимира Путіна і працює разом з ним ще з кінця 1980-х (спочатку у Ленінградському держуніверситеті, а потім – у міській раді в команді Анатолія Собчака), за оцінками газети «Ведомости» і американьской версії журналу Forbes, c 2009 року є другою за впливом людиною в Росії після Президента РФ.
На посаді заступника керівника адміністрації президента при Путіні Ігор Сечин огорнув себе завісою секретності, властивої вихідцю з спецслжб (до речі, військова кар'єра Сечіна почалася не в Анголі, куди він був відправлений військовим радником в 1985 році після служебкі в Туркменістані, а ще раніше - в 1982-м в Мозамбіку, де після здобуття незалежності йшла громадянська війна і куди Сечин був відправлений з 5-го курсу ЛДУ військовим перекладачем).
Як свого часу повідомляли Wikileaks, деякі спостерігачі за політикою Кремля зі стану ліберальних економістів зображували його зловісною постаттю - могутньої і більшою мірою прихованої особистістю, яка знаходиться на «самому верху піраміди російської влади». В очах цих аналітиків Сечин виконує з-за лаштунків роль керуючого справами Путіна, «сірого кардинала Кремля», який розподіляє між тими, на кого вкаже Президент, засоби і власність.
Ліберальні спостерігачі схильні бачити руку Сечина в усьому і вся - він "смикає, подібно ляльководу, за мотузочки до власної вигоди і вигоди привілейованих колег і партнерів Путіна". Його фінансовий стан, яке до моменту, коли Путін пересів у крісло прем'єра, оцінювалося вже в 14 млрд доларів і поступався серед високопоставлених урядових чинів тільки путінському.
Саме ця людина, без сумнівів, заздалегідь планувала не тількі експансію нафтотрейдерів та рітейлерів РФ на український ринок нафтопродуктів, але і ймовірність штучно чи системно створюємих проблем і навіть криз на цьому ринку. "Перефарбування" чи то ребрендінг «Роснафти» в Україні у Glusco абсолютно нічого не змінює. Це як «Сбербанк Росії» став просто «Сбрбанком».
І ось вам - ще одне підтвердженя цієї гіпотези. В 2016 році журналістами «Ліга Бізнес» було доведено зв’язок між власником Glusco та Proton Нісаном Моісеєвим та проросійським політиком Віктором Медведчуком - через нерезидентні компанії, що вели господарську діяльність на території України. Тим не менш, цього для АМКУ виявилось недостатньо для заборони Моісеєву скупити величезну мережу АЗС «Роснафти». #Зрада?
Далі - більше. Журналісти міжнародного проекту «Радіо Свобода» в випуску «Москва-Київ: спецборт для Медведчука» зафіксували Нісана Моісеєва в компанії Віктора Медведчука. Їхні близькі стосунки опосередковано довів дружній поцілунок на прощання в VIP-терміналі аеропорту Бориспіль.
Цікаво, що приліт Моісеєва до Києва співпав по часу з зачисткою ринку зрідженого газу в Україні, що проводили для приходу нового крупного гравця в нафтогазовій сфері, яким, за версією авторів програми, і став Моїсеєв.
Таким чином склався дуже цікавий пасьянс. Громадянин Ізраїля Нісан Моісеєв, почавши торгувати в Україні з компаніями «Роснафти», коли обережним гебешним топ-менеджерам знадобилося фіктивно продати свої українські активи з радістю підставив плече - точніше, київську доньку Glusco Energy S.A. За це, у якості преміальних, отримав долю у новостворенном проекті кума Володимира Путіна Віктора Медведчука на ринку зрідженого газу - знову ж таки, виконуючи, принаймні, для преси, роль доброчесного іноземного інвестора. А простіше кажучи - Фукса із слвнозісного роману одеситів Ієхієл-Лейба бен Ар'є Файнзільберга і Євгена Катаєва.
