Батурин: місто, де історія оживає. Екскурсія харківських громадських організацій
Адже в таких місцях кожна будівля, картина, скульптура чи навіть камінь має свою унікальну історію, яка тільки чекає, щоб її розповіли.
Батурин, колишня козацька столиця, береже чимало таких історій. Заснований на початку XVII століття, він відігравав значну роль в історії тогочасної України. Майже півстоліття Батурин залишався столицею Лівобережної України та служив офіційною гетьманською резиденцією, з ним була тісно пов’язана діяльність таких відомих політичних діячів як Дем'ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа та Пилип Орлик. 2 листопада 1708 року місто було зруйновано вщент московськими військами під керівництвом Олександра Меншикова. Тоді ніхто не міг розраховувати на милість ворога: були вбиті майже всі жителі міста - починаючи від озброєних військових закінчуючи беззахисними дітьми. Після руйнації Батурин довгий час лишався безлюдним.
Біля трьох століть пройшло з того часу, як Батурин був частиною центром козацької України. Але тепер тут ніхто не приймає законів та не вирішує справ державного значення – сьогодні місто належить історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця», який щороку відвідується тисячами туристів. Ці відвідини зазвичай нікого не залишають байдужими – майже всі гості, включно з найвибагливішими скептиками, неодмінно проникаються атмосферою цього місця, слухаючи захопливі історії екскурсоводів та крокуючими землею, де колись вершилась історія і розігрувались людські трагедії. «Гетьманська столиця» відкрита для всіх без винятку. Проте певний контингент вона приваблює в першу чергу . Це зазвичай люди з активною громадською позицією, які щиро цікавляться історією своєї держави і залишаються небайдужими до її сьогодення.
Так, 9 серпня до «Гетьманської столиці» вирушили гості з Харкова, щоб на власні очі побачити славнозвісну гетьманську столицю та почути безліч цікавих історій про її минуле. Організаторами екскурсії виступили Тамара Галич, Всеукраїнське об'єднання ветеранів та харківська «Просвіта». Перший день вийшов особливо насиченим.
Екскурсовод Ігор Допа розповів чимало цікавих історій, які жваво воскресили події тих днів. Ось пам’ятник, установлений в честь 350-ої річниці перемоги війська Івана Виговського в Конотопській битві. На цьому місці він здолав серйозного ворога в особі Олексія Трубецького. Ось будинок-музей Генерального судді Василя Кочубея. Це єдина будівля, яка змогла вистояти під час знищення Батурина 1708-го року. А ось – дуб, дупло якого слугувала слугувало скринькою у листуванні Івана Мазепи та Мотрі Кочубей …
І таких історій існує чимало, всі вони цікаві та захопливі, хоча дехто з гостей чує їх не вперше. Але що змушує їх приїжджати до гетьманської столиці знову та знову? Захоплення історією? Бажання знову пережити минулі враження? Здається, причина криється трохи глибше. Адже, занурюючись в минуле, люди намагаються найти відповіді на найболючіші питання сьогодення. Бо не драма кажуть: той, хто не знає свого минулого, не вартий того, щоб творити майбутнє.
