У Львівській Чорній Кам`яниці виявили понад 500 артефактів
Сьогодні у Львові урочисто відкрили відреставровану Чорну кам’яницю - колишній житловий будинок на пл. Ринок, 4, у якому нині розташовано Львівський історичний музей.Археологи РАС були причетні до великого проекту реставрації цієї знакової будівлі: у 2016–2017 рр. виконували археологічні дослідження у її внутрішньому подвір’ї.
Тоді на території подвір’я було закладено чотири шурфи.
У шурфах І–ІІ простежено особливості влаштування фундаментів існуючого будинку, межового муру і компостерного каналізаційного колодязя ХІХ ст.
У шурфі ІІІ, в найглибшому культурному горизонті, виявлено знахідки ХІІІ–ХІV cт. Ці матеріали добре співставляються з писемними джерелами про освоєння східного прясла площі Ринок у Львові у цей час. У середніх горизонтах розкрито частину дерев’яної каркасної господарської споруди in situ з глиняною обмазкою. Вірогідно, що вона спопеліла під час пожежі 1511 року, коли згорів будинок Траутфройляйнів–Спатів. Ще два шари з виразними слідами вогню можемо пов’язувати з історично задокументованими пожежами 1527 та 1571 рр. Виявлений у верхніх шарах фрагмент кам’яного замощення на зеленкавому піску, очевидно, пов’язаний з будівництвом П. Красовським у 1577 р. та П. Барбоном у 1588–1589 рр. перших на цій парцелі кам’яниць.
Дослідження засвідчили, що тильний мур кам’яниці, нижня частина якого споруджена в техніці поверствового мурування з грубо оброблених (лупаних) блоків вапняка, датується 2-ою пол. ХVІ ст. Верхня (наземна) ж частина тильного муру, що викладена з довгих рівнотесаних блоків (плит) вапняка, датується кін. ХVІ ст. та належить до однієї з пізніших перебудов чи ремонтів будинку.
При тильній стіні кам’яниці, ймовірно, у ХVІІ – 1-й пол. ХІХ ст. було споруджено зовнішній приямок зі сходами до пивниць. Вони були розібрані у міжвоєнний час. Збереженими in situ залишились фрагмент підпірної огороджувальної стінки, виконаний в техніці opus quadratum, та одна зі сходинок, а від решти шести збереглися їхні сліди на лиці фундаментного муру.