Суд не прийняв розкаяння львівського чиновника Міноборони, який відмив 1 100 000 гривень

Згідно з текстом угоди, протягом 2014 року організація Щудлюка за його підписом перерахувала приватній фірмі 1,18 млн грн за користування двома газовими котельнями, які мали опалювати військову частину в/ч А-0998 (Яворів Львівської області). У дійсності ж котельні не були введені в експлуатацію.

В угоді про визнання винуватості враховані ступінь та характер сприяння підозрюваного у кримінальному провадженні щодо нього та інших осіб; наявність суспільного інтересу у швидкому досудовому розслідуванні; наявність обставин, які пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприянню розкриттю злочину. Тому сторони узгодили кінцеве покарання - позбавлення волі терміном на три роки, яке замінити на один рік випробувального терміну, а також позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій на один рік та стягнення 8500 грн штрафу.

Під час судового засідання Щудлюк підтвердив, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу. Визнав вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, щиро покаявся у скоєному, відшкодував збитки у розмірі 1,18 млн грн.

Разом з тим, колегія Вищого антикорупційного суду вважала, що положення угоди про визнання винуватості не містять посилання на наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень. Так, на думку суду, зловживання ексначальника Будинкоуправління №1 Яворівської квартирно - експлуатаційної частини району своїм службовим становищем було способом розкрадання чужого майна в інтересах третіх осіб в особливо великих розмірах.

Крім цього, суд звернув увагу, що у випадку затвердження цієї угоди у такій редакції та ухвалення вироку, суд фактично визнає винним Олега Щудлюка у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.366 КК України, а саме у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів. Хоча в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості не було висунуто вказаного обвинувачення, що матиме наслідком вихід суду за межі пред`явленого обвинуваченого.

Таким чином, Вищий антикорупційний суд повернув прокурору обвинувальний акт для продовження досудового розслідування.

Додамо, що з самого початку Національне антикорупційне бюро повідомило підозру Олегу Щудлюку за двома статтями - ч.2 ст.364 («Зловживання владою або службовим становищем»), ч.1 ст.366 («Службове підроблення») Кримінального кодексу України.