Львівські тролейбуси "Електрон" насправді не коштують дорожче ніж "Богдани"
"Прес-центр «Електрону» прагне довести до відома громадськості, що наведені в публікації дані і висновки далекі від реальності.
Визначення ціни тролейбуса шляхом ділення суми контракту на кількість тролейбусів є некоректним. Кожен замовник виписує свої умови торгів які включають в себе технічні характеристики товару, перелік обладнання і запасних частин, що входять в комплект поставки, гарантійні зобов’язання та штрафні санкції у випадку простоїв техніки. Тендерну документацію потенційні учасники торгів купують у замовника, за правилами ЄБРР і ЄІБ вона відсутня у відкритому доступі. Порівнювати ціни різних торгів не знаючи їх умов - це нонсенс!
Підприємства концерну «Електрон» для вивчення вимог ряду торгів купували документацію у кількох містах України. Найбільш близька за умовами торгів, оголошених ЛКП «Львівелектротранс», є документація закупівлі, здійсненої КП «ЕлектроАвтоТранс» м. Івано-Франківськ.
Так от, пропозиція ДП «Автоскладальний завод № 1» становила 229 000 євро (з ПДВ) за один тролейбус з врахуванням вартості обладнання і запасних частин, гарантійних зобов’язань та штрафних санкцій. Зокрема, в технічних вимогах було вказано, що кузова тролейбусів мають бути виготовлені з нержавіючої сталі, що на тролейбусах повинна бути встановлена система комп’ютерної діагностики. Наскільки нам відомо, окрім Львова та Івано-Франківська, таких вимог не встановлювало жодне інше місто України. Ціна львівського контракту становить 10 992 763,20 євро з ПДВ (тобто 219 855, 264 євро з ПДВ за тролейбус). Загальна сума контракту включає в себе не лише вартість 50 тролейбусів, але й належного обладнання для ремонту та обслуговування тролейбусів у депо, комплектів запасних частин та розхідні матеріали для їх планового обслуговування.
Отож, тендерний комітет прийняв раціональне і економічно обґрунтоване рішення. Місто придбало європейського рівня транспорт марки «Електрон», а сума податків, що буде сплачена концерном в держбюджет складе 2 млн. 626 тис. євро, у міський бюджет – 544 тис. євро. У випадку купівлі тролейбусів марки «Богдан» міський бюджет Львова не отримав би жодних платежів (лише держбюджет), а у разі вибору транспорту білоруського виробництва - гроші львівської громади взагалі «пролетіли» б повз бюджети України - в Білорусь…
Тепер трішки історії. Згадані в публікації тягові асинхронні двигуни потужністю 180 кВт харківський завод «Електроважмаш» розробив саме на замовлення концерну «Електрон» і вперше ці двигуни були встановлені у 2015 році на тролейбуси Т19102 «Електрон». Всі інші українські та білоруські виробники донедавна встановлювали на своїх тролейбусах двигуни російського виробництва. Керівництво КП «ЕлектроАвтоТранс» м. Івано-Франківськ зайняло принципову позицію - відмовилося приймати тролейбуси БКМ321 з двигунами виробництва Російської Федерації (завод-виробник перебуває у санкційному списку). І це змусило БКМ встановити двигуни українського виробництва. В інші українські міста БКМ до того часу поставляв тролейбуси лише з російськими двигунами.
Щодо закидів про використання систем управління тяговим приводом тролейбуса, то слід сказати, що у 2015 році виробники силової електроніки для тролейбусів - Запорізький електроапаратний завод і ТзОВ «Політехносервіс», - були лише в процесі створення своїх систем. На той час вони просто не були готові до їх серійного виробництва. І саме тому «Електроном» було прийняте рішення про співпрацю з польською компанією «ЕНІКА». Електронна система управління тролейбуса Т19102 «Електрон» є спільною розробкою фірми «ЕНІКА» та Телевізійного заводу «Електрон»: управління високовольтною частиною тролейбуса здійснює обладнання фірми «ЕНІКА», а низьковольтним обладнанням - виробництва «Електрону».
Також повідомляємо, що концерн «Електрон» реалізує власну цільову програму щодо локалізації виробництва транспорту, в рамках якої впроваджено новий напрямок діяльності – виробництво електронних систем управління. На Телевізійному заводі «Електрон» розроблено та виготовлено CAN-систему керування низьковольтними колами тролейбусів та електробусів, CAN-систему керування тяговими акумуляторними батареями на електробусі, CAN-модулі керування електроприводами дверей на електробусі та трамваї. Ці розробки здійснені в Україні вперше і ці електроні системи встановлюються на усіх трамваях, тролейбусах, автобусах і електробусах марки «Електрон», що дало можливість відмовитись від застосування аналогічних імпортних систем.
Ми вдячні за нагадування, що менеджмент підприємства повинен насамперед дбати про інтереси своїх акціонерів та працівників. Це дійсно так. Проте менеджери концерну Електрон та більшість із понад 20-ти тисяч акціонерів ніколи не відмежовували себе від громади міста Лева, оскільки самі є львів’янами і тут мешкають наші родини. Це підтверджується, зокрема тим, що при останньому придбанні містом семи трамваїв, де різниця між «Електроном» та найближчим конкурентом склала майже 7 мільйонів євро за поставлені вагони. Якби концерн, знаючи приблизні ціни конкурентів на ринку, мав за мету заробити якомога більше, то виставив би ціну значно вищу від заявленої.
Зрештою, можна пригадати безкоштовну передачу місту стадіону «Україна» з усіма прилеглими спорудами, двох дитячих садків, безкоштовне функціонування міської поліклініки у Рясному, книгосховища бібліотеки ім.Стефаника та факультетів Львівської політехніки на площах «Електрону». Це лише частка із справ, які концерн зробив і робить для рідного міста. І тому нас обурює навіть опосередкований натяк на бажанні нажитись» на міській громаді. Якщо оцінити вищевказані об'єкти і якби метою «Електрону» була лише комерція, то мова б йшла про цифри із значно більшою кількістю нулів", - кажуть у концерні "Електрон".
