Член ОУН Ірина Шуль відсвяткувала у Львові 101 день народження

"Відчуваю себе немолодою лише останні півроку", - каже жінка.

Енергії моєї бабусі позаздрить будь-яка молода людина", - каже онук Святослав Літинський. - Вона не засиджується вдома, постійно бігає на зустрічі, за кордон їздить. Пригадую, торік бабці треба було поновити закордонний паспорт, то вона нікому не сказала, сама пішла у відповідну установу та оформила документ. Буває, її можна побачити за роботою з газонокосаркою. Кохається у квітах; до речі, на свято нам категорично заборонила приносити букети з живих квітів. Подарунків теж ніколи не замовляє. Та ми вирішили подарувати бабуні квиток в оперний театр, аби подивилась виставу та отримала позитивні емоції".

Ірина Шуль народилася у передмісті Перемишля, навчалася там у гімназії, потім – у Львові. З 1942 допомагала ОУН, розносила бофони. Там і познайомилася з чоловіком майбутнім – Іваном Шулем. У 1944 потрапила у концтабір, з якого втекла, потім була виселена в рамках операції Вісла.

"Бабця втекла додому з поїзда, який їхав з концтабору, але операція Вісла позбавила її домівки - родину насильно вивезли до Львова, жити довелось у будинку з вікнами без скла, - додає онук. - У цей час вона зустріла хлопця, який колись давав їй бофони - Івана Швака (Шуля). Згодом пара побралась - разом прожили 64 роки!

Бабуся запевняє, що немає ніякого секрету довголіття. Але я знаю, він у русі. Бо ж бабця ніколи не могла на місці всидіти, все бралась до роботи, та й спорт завжди любила, і досі старається робити руханку".