Покаялися чи не дуже?: у Польщі визнали антиконституційним закон проти «бандеризму»

Подання до Конституційного суду щодо відповідності закону юридичним нормам подав сам президент Анджей Дуда, який цей закон і підписав. Загалом, з закону, який по своїй суті є дуже громіздким з точки зору юридичних суб’єктів та предметів права, вміщених у ньому, викинули положення про кримінальну відповідальність осіб, які «заперечують факти злочинів проти польського народу з боку ОУН та УПА у 1925-1950 роках, а також злочини українських формувань, котрі колаборували з ІІІ Рейхом під час Другої світової війни". Раніше з цього ж закону викинули положення про кримінальну відповідальність за "приписування польському народу злочинів нацистів" – тобто, про звинувачення поляків у причетності до Голокосту. Здійснено цю поправку було через дипломатичний тиск США та Ізраїлю.

Проте у ситуації з українськими націоналістами, Конституційний суд висловився не про протизаконність та антиконституційність положення про кримінальну відповідальність за заперечення «злочинів» ОУНівців та бійців УПА, а про її неякісне юридичне оформлення. Це можна трактувати дуже двояко – і я к бажання поляків вмістити у закон ще більш розширене пояснення поняття «злочинів проти польського народу з боку ОУН та УПА у 1925-1950 роках, а також злочини українських формувань, котрі колаборували з ІІІ Рейхом під час Другої світової війни", або дійсно як відмову польської сторони від шизофренічних звинувачень українців. На даний момент, чекати повернення ініціативу у польський Сейм не варто – у суспільстві країни-сусіда вирує обурення через трагічну смерть мера Гданська Павла Адамовича, нестабільну економічну ситуацію та інші індивідуалістські соціальні проблеми. Тому, чергова ескалація конфлікту з Україною правлячій еліті Польщі не потрібна. Принаймні поки що.