Сьогодні ведмедів на заправках більше, ніж у лісі, - Неля Марчук

Субота, 29 грудня 2018, 10:19
У ексклюзивну інтерв'ю Справжній Варті голова ГО "Екологічний Корпус Львівщини", зоо- та екоактивіста Неля Марчук розповіла про деталі своєї діяльності, успіхи, а також проблеми у державній системі екозахисту та шляхи їх вирішення.
Сьогодні ведмедів на заправках більше, ніж у лісі, - Неля Марчук

Десятки тисяч кубометрів спиляних дерев, вбивства тварин для забави, знищення навколишнього середовища, масове забруднення довкілля - причини, наслідки та шляхи вирішення розповідає Неля Марчук, голова ГО "Екологічний Корпус Львівщини" та громадська активістка.

"Ми розпочали свою діяльність у 2016-у році, хоча питаннями захисту тварин і навколишнього середовища почали займатись задовго до цього. Зараз у нас є активних 8 людей, якщо разом з прихильниками, то громадська організація налічить близько 20 чоловік. Спочатку Екологічний корпус з’явився у Харкові. На той час я вже цікавилась екологією, то виникла ідея створити осередок у Львові. Ми частина чисельного Азовського Руху, та діємо у злагоді з його іншими представниками - так, Національні Дружини допомагають боротися з вирубкою лісів та незаконним утриманням тварин, а Юнацький Корпус та "Пломінь" проводять просвітницьку роботу. Саме завдяки цьому послідовно досягаємо успіхів, адже, як кажуть - в злагоді сила. Нам вже вдалось врятувати ведмедицю з пересувного цирку-шапіто, яку возили країною в тісній клітці в закритій вантажівці, що не провітрювалася. Її неодноразово намагались врятувати, викликали поліцію, та, на жаль - це не давало бажаного результату. Поліції було цілком достатньо підробленого ветеринарного паспорту, аби відпускати живодера-дресирувальника. Численні звернення до екологічної інспекції та навіть міністра екології не допомагали. Боротьба за ведмедицю тривала більше семи годин, доводилось пояснювати і поліції, і слідчим в чому склад злочину, але, на щастя, завдяки стійкості наших активістів, Національного корпусу та Національних дружин, а також професійній та злагодженій роботі представників ведмежого притулку «Домажир» нам вдалось добитись вилучення тварини. Це один з небагатьох випадків законного вилучення диких тварин у власника, тому, вважаю, ми отримали безцінний досвід і врятували життя рідкісного бурого тяньшанського ведмедя.

Зараз Христина знаходиться у центрі реабілітації бурого ведмедя «Домажир». Також ми вилучили у вуличних комерсантів, які брали гроші за фото з тваринами – використовували чотирьох червонокнижних орланів білохвостих. Це дуже рідкісний та величний птах, їхня кількість у світі налічує 5-7 тисяч пар, а в Україні близько сотні. Знову ж таки численні звернення до екологічної інспекції та поліції нічого не давали, у відповідь ми отримували «Складу злочину не виявлено», що є абсолютною нісенітницею, адже Законом України заборонено використання червонокнижних тварин з метою отримання прибутку, вже не кажучи про відсутність будь-яких документів на птахів. Зараз пернаті знаходяться у Галицькому центрі реабілітації диких тварин «Еко-Галич», живуть у найбільших в Україні вольєрах та, навіть, є шанс, що їх можна буде випустити на волю. Планів насправді дуже багато, але, наразі, найкраще що ми можемо робити - навчатись. Переймати досвід, вивчати законодавство, аби в майбутньому бути готовими замінити прогнилу та корупційну систему екологічної інспекції новими, молодими спеціалістами. Адже ми розуміємо, що глобально знищення природи можна зупинити лише змінивши владу. На превеликий жаль, громадські організації не можуть мати серйозного впливу на корпорації-гіганти та на вирубку лісів, до прикладу", - розповідає Неля

"Ми не єдині, хто займається питаннями екології, тому і тут намагаємося досягти єдності та максимальної кооперація для спільної мети. Є організації, які щиро хочуть допомогти тваринам чи зберегти навколишнє середовище. А є такі, які працюють виключно заради своїх інтересів. Ми стараємося підтримувати зв'язок з тими, чиї погляди схожі до наших. Наприклад. «Егогалич» підтримує диких тварин, «Хутро of» виступає проти хутряних ферм. ЕПЛ – екологія, право, людина – компетентні в юридичних питаннях. Ми вчимося від них, тому що там працюють досвідчені юристи. Зараз ми активно підтримуємо притулок для свійських тварин "Вуглик", який відчуває певний тиск. Це найбільший у світі притулок для свійських тварин, що врятовані від бійні. Там знаходиться близько 200 тварин – корови, коні, кози…  Зараз там спокійніше, ніж було перед тим. Ми стараємося допомагати їм фізично, адже у власниці згорів будинок. Також пробуємо вирішувати поточні питання.  Наприклад, раніше був конфлікт з місцевими. Ми взяли участь у громадських слуханнях, як виявилось більшість проблем були насправді надумані, підігріті третіми сторонами заради землі, наприклад, яка здається в оренду. Була думка, що тварини розносять інфекцію, хоча всі вони вакциновані, мають техпаспорт, а м'ясо і молоко для вжитку там не розповсюджується. Інша проблема була пов’язана з тим, що тварини втікали. Наразі все огороджено і ця проблема також зникла.  Насправді, після Майдану наше суспільство активізувалося у всіх питаннях. В тому числі і в питанні захисту навколишнього середовища. Є громадські організації, які активні, проводять освітні заходи, стараються вплинути на законодавчі процеси у цих питаннях і це приємно. Але на державному рівні нема відповідної реакції і шкода, що громада не має впливу у глобальному розумінні." - додає Неля щодо поточної ситуації з еко- та зоозахистом в області та країні.

"Хоча на даний момент, найбільш жорстоким явищем та найбільшою проблемою, на мою думку, є утримання диких тварин у неволі. До прикладу в Українських Карпатах налічується не більше 200 бурих ведмедів на волі. І близько 200-300 – у неволі, хоча офіційної статистики нема, її ніхто не веде.  Це пересувні цирки, ресторани, заправки. Яскравий приклад зоопарк в Покровську, де 11 бурих ведмедів жили в клітках метр на метр, вони навіть не мали місця нормально рухатись. І це ніким не контролюється – ніхто не несе відповідальність за знущання над тваринами.

Другим є догхантерство – коли хворі на голови люди різними способами знищують собак. Найчастіше розкидають отруту в парках та місцях, де гуляють собаки. Тварини йдуть на запах, з’їдають цю отруту і помирають в страшних муках. Це люди з відхиленнями, їх важко зловити і ще важче притягнути до відповідальності, адже наше законодавство в цих питаннях недосконале. Так з найвідомішим догхантером Світогором – суд не може надати адекватної міри покарання. При цьому його запрошують на телебачення і розпитують чому він це робить, а той хвалиться своїми діями. Я взагалі не розумію, як злочинців можна запрошувати на телебачення. Як з цим боротись? Тут має бути створений нормальний контролюючий орган. Не поліція, яка займається всім підряд і , в результаті, нічим, а спеціально навчені люди. Замість екослужби, яка себе віджила, – зоополіція та екополіція.  Те ж саме з утриманням диких тварин. У нас був випадок, коли ми викликали поліцію на пересувний зоопарк, який заборонений законом.  Ми зробили дзвінок, розповіли про закон щодо жорстокого поводженнями з тваринами. А через декілька хвилин диспетчер нам передзвонила і перепитала в чому склад злочину і чи існує такий закон взагалі.

Насправді зараз дуже багато проблем. Їх можна поділити на більші і менші, проте разом вони створюють зовсім не привабливу картину. Більші – це масова вирубка лісів, забруднення повітря, річок. З цим боротися дуже важко, адже держава на цьому заробляє, вести боротьбу з державою для активістів складно. З іншого боку – ті ж викиди в річки. Наприклад, всі знають, що «Наша Ряба» просто викидає свої відходи у воду, але ніхто з цим нічого не робить. Це елементарне порушення закону. Якщо говорити про малі, то це спалення трави, продаж ялинок і багато інших. В сукупності наше середовище у плачевному стані. Навіть альтернативні джерела енергії у нас спричиняють проблеми - наприклад, малі ГЕС встановлюються не в тих місцях з порушенням норм. Вітряки хочуть встановити у заповідних зонах. Це відбувається через відсутність відповідних законів і контролюючого органу.", - це основні, на Нелину думку, проблеми в країні на даний момент.

"Коли бачиш це усе, важко залишитися осторонь, а не діяти. Я, до прикладу, почала цікавитись давно, тому що дуже люблю природу. В один момент просто не змогла стояти осторонь. Спочатку вела освітні проекти для того, щоб змінити свідомість людей. Адже є люди, які бачать у природі тільки ресурс для збагачення. Але без природи, без тварини - не буде людини. Після Майдану зрозуміла, що просвітницька діяльність – це дуже добре і нею потрібно займатись, але треба робити щось більше – впливати на тих, хто пише закони і не виконує їх. Наразі для мене вихід тільки один – зміна влади. Наша влада провалила свій іспит і свою довіру, яку ми їй надали. Як будуть жити наші діти, скільки людей буде хворіти на рак, куди подінуться карпатські праліси, повноводні ріки - їх не цікавить. Але від нас, від кожного, теж залежить немало - ми маємо навчитися любити і поважати те, що навколо нас. Бо коли його не стане - де будемо ми?" - завершує Неля розповідь своїм баченням змін та мотивацією до дії.

 

comments powered by HyperComments