У Львові представлять унікальне видання про Климентія Шептицького
Серед книг, які варті значно більше, ніж кілька рядків у газетній хроніці, історико-документальний альбом «Блаженний архімандрит Климентій (Казимир граф Шептицький). Листи до рідного брата Станіслава графа Шептицького і родини». Ошатне видання в дизайнерському оформленні художниці Лесі Квик, яке презентуватимуть 14 липня, о 16.00, у Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці. Про це пише "Львівська газета".
Властиво, такі видання треба читати усім, щоб зрозуміти епоху і вартість у ній окремої людини. Насправді пересічний українець не так багато знає про Климентія Шептицького, бо донині про нього не було жодної окремої книги чи монографії. А йдеться про чоловіка, який свого часу був шалено успішною, знаною світською людиною із серйозною кар’єрою, був бажаним гостем у всіх європейських салонах та домах, рідного брата Митрополита Андрея, що у свої 43 роки несподівано для загалу змінив усі приваби світського життя на монаше служіння, щоб допомогти братові, який у той період не мав особливої підтримки серед української інтелігенції.
До видання увійшли листи, які блаженний священномученик Климентій писав до своєї родини, а головно до старшого брата Станіслава, від 1881-го до 1945 року і які дають чимало інформації, як про стосунки в родині Шептицьких, життя в Галичині та Греко-католицьку церкву, так і про особу самого автора, якому все своє монаше життя судилося перебувати в тіні іншого свого брата митрополита Андрея. «У листах Казимир Шептицький (о. Климент) детально описує своєму братові Станіславу, військовому аташе Австро-угорської імперії на Далекому Сході у Маньчжурії, останні роки життя їхніх батьків та смерть матері – Софії Шептицької, − анонсується майбутня подія. − З них ми довідуємося про причини вступу в чернече життя автора та перебування в монастирі на Балканах. Надзвичайно цікаво описаний міжвоєнний період у житті родини та факти, пов’язані з діяльністю брата, Митрополита Андрея. Цінними документами родини є спогади про відвідання Прилбичів після вбивства брата Леона солдатами в час першої радянської окупації Галичини. Також читаємо свідчення очевидця подій у Львові у 1941 році – вбивства в’язнів під час відступу більшовиків після оголошення Німеччиною війни СССР.
Архімандрит Климентій Шептицький залишив у листах до родини також цінну, часто не відому широкому загалу, інформацію про Греко-католицьку церкву, події з життя праведного Митрополита Андрея Шептицького».
Листи не так давно у монастирі святого Теодора Студита «Студіон» поблизу Рима віднайшов отець-настоятель Свято-Іванівської лаври Юстин Бойко. Хоч написані вони були польською мовою (переклад з польської, опрацювання листів та примітки реалізував Іван Матковський), йдеться про людину, яка свідомо стала українським патріотом. Цікаво, що обидва брати Климентій (Казимир) та Станіслав, які перебували на різних суспільно-політичних полюсах (зокрема, Станіслав був генералом броні Війська Польського, нагороджений найвищими військовими відзнаками ІІ Речі Посполитої) зуміли зберегти дуже людяні й теплі стосунки і є сьогодні добрим прикладом, як можна будувати взаємини між сучасними державами.
Важливо, що до альбому увійшло понад дві сотні світлин родини Шептицьких, чимало з яких загал побачить уперше.
